Краткий твір опис захода сонця. на 5-6 рядків

Учені вважають що коли людина навчилася добувати вогонь вона зробила величез ний крок у своему розвитку невеликий твір

1.  мати нагримала на свого сина, коли той не прибрав у своїй кімнаті. 2. жодне погане слово не зривалося з уст батьків, доки андрій дружив з  валентиною. 3. микола матеріально іванові у зв'язку з тим, що студенту важко вижити, навчаючись на платній формі навчання в кпну імені івана огієнка. 4. мій татусь ніколи не поїде до росії, бо вважає себе справжнім українцем. 5. усі кинулись на зварену марійкою страву, мов три дні не їли. 6. мати гукає тарасові, щоб йшов додому їсти, а догукатися не може, наче горло їй забили доломіти та магнезити.

Вулиця мого дитинства  

для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилась і провела своє дитинство. і як далеко не закидала б нас доля, але кожного манить до себе рідна домівка, рідна вулиця. після довгої розлуки все видається милішим і дорожчим нашому серцю. отак буває і зі мною, коли повертаюсь додому після літніх канікул, коли знову крокую дичківською вулицею, на якій живу разом з батьками.вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. тут розташоване невелике підприємство, де можна придбати або полагодити автомобіль. перетинає вулицю річка гнізна зі своїми притоками. у кінці вулиці — пасовище та млин. паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею красується ліс.коли стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі хатки під червоною черепицею потопають у буйній зелені садів.я люблю свою вулицю у будь-яку пору року. люблю її затишні садиби, привітні віконця домівок, високі дерева, квітники і доріжки на подвір'ї.але вулиця без людей, як ліс без птахів. на моїй вулиці всі люди привітні і лагідні. хоча я й не знаю їх усіх по іменах, та в селі прийнято з усіма вітатись.найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля хат, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять погаласувати. лише тоді відчуваєш, що навколо тебе — усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.