Синтаксичний розбір словосполучення. тиша ходить між деревами.

Це  не  словосполучення 

Всоняшника були руки і ноги, було тіло шорстке і зелене. він бігав наввипередки з вітром, він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. і купався коло млина, і лежав у піску, і стріляв горобців з рогатки. він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду, і раптом побачив сонце, красиве засмагле сонце в золотих переливах кучерів, у червоній сорочці навипуск, що їхало на велосипеді, обминаючи хмари у небі… і застиг він на роки і на століття в золотому німому захопленні: — дайте покататися, дядьку! а ні, то візміть хоч на раму. дядьку, хіба вам шкода? ! поезіє, сонце моє оранжеве! щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе, щоб стати навіки соняшником

Всі ми дуже любимо відпочинок. особливо після наполегливої праці! найбільше я люблю відпочивати на природі в кругу моєї дружньої сім*ї. якось ми з батьками вирішили виїхати в ліс. так і зробили!   повітря лісу просто зачаровує,воно таке свіже з легким запахом сосни. а які ж там дерева? та вони там просто чудові!   однією із причин,чому я люблю відпочинок в лісі - це легенький вітерець,що ніжно-ніжно лоскоче моє обличчя! в лісі ми з батьками знайшли малесенького їжачка - це запам*яталося мені найбільше! бережіть ліси і природу,бо вона в змозі подарувати нам хвилини ( а то й години) радості!