Значення психології в професійній діяльності вчителя? (твір-роздум)

Вчитель-це людина, яка веде нас крок за кроком  у доросле життя. вчитель, як і мати, залишається із нами у радісні і сумні хвилини. чи кожен вчитель такий? моя відповідь: ні. недаремно, у кожного учня є улюблений і не улюблений вчитель. хтось розуміє підлітка, а комусь незрозумілі усі дитячі проблеми. є такі вчителі, які вважають, що у підлітка не може бути ніяких проблем, але вони жорстоко помиляються,тому що саме у цьому віці дитина стає людиою, формується ії характер і світогляд. і якщо поряд не буде людини, яка розуміє його, скоріш за все, він обере хибний шлях. саме тому вчитель повинен бути психологом, він повинен розуміти дитячу душу. без цього вчитель не буде вчителем, тим паче добрим вчителем.

Осінь дає нам не менше можливостей для складання букетів, ніж весна або літо. звичайно, вже немає багатьох квітів, не побачиш, наприклад, тюльпанів і нарцисів, але є красиві осінні листя самих різних забарвлень, а також хризантеми, айстри, осінні левкої, нігтики, резеда, гладіолуси. з усіх перерахованих квітів я використала для свого осіннього букета айстри за їх велика різноманітність кольорів - тут і білі, і жовті, рожеві, червоні, кремові, лілові, і навіть фіолетові. та й суцвіття айстри дуже різноманітні: плоскі, схожі на квіти, то сферичні або махрові, схожі на троянди чи хризантеми. до речі, хризантеми - справжні осінні квіти, і вони особливо придатні для осінніх букетів: білі, червоні, рожеві, фіолетові кулі їх суцвіть в букеті особливо ефектно і барвисто. а як у розмові про осінній букет обійтися без згадки осіннього листя? з них одних можна скласти дуже чарівну композицію, якщо використовувати червоні листя осики, золоті листочки берізки, зірочки - листя клена або жовто-зелено-коричневі листочки горобини на гілочці з яскраво-червоними кетягами ягід. ще у своєму букеті, або композиції, можна використовувати і інші частини рослин: сухі гілочки цікавої форми, очерет, кулі кульбаб, покриті лаком для волосся, сухі парасольки безсмертника і багато іншого. головне, щоб у упорядника букета були фантазія, уява! как то так )

Коли говорять про "жіночої поезії", то під цим, бути може не завжди справедливо, розуміють тільки рис особливої ​​чувствітельності.ю задушевності, м'якості, часом - доброти і милосердя. багато що з цього є у лесі українки. здавалося доля весь час відчувала волю лесі українки до життя, її мужність і завзятість. характер поетеси формувався в постійній сутичці з хворобою за право жити, діяти, творити. вона пристрасно любила музику, але змушена була відмовитися від гри на фортепіано. вона тягнулася до знань, але не могла отримати систематичної освіти і тільки завдяки широкому, світлого, видатному розуму і незвичайним здібностям стала образовеннейшім людиною, чия ерудиція в різних областях - від поезії до філософії, від економіки до всесвітньої історії - вражала всіх, хто зустрічався з ній. поетеса пристрасно бажала, щоб слово її зрівняне бойової сталі. для поетики лесі українки характерна єдність зорових і звукових уявлень. її емоційний мова багата порівняннями, метафорами, алегоричними уподібненнями. серце поетеси було поїстінне вогненним. вона вміла самоотвнрженно любити добро, але також пристрасно ненавидіти зло і соціальну несправедливість. скільки гнівних і лютих слів направила вона проти зачинателів кривавих воєн, жорстоких деспотів. її лірика, завжди насичена живою думкою, в той же час сповнена безпосередністю почуттів і непідробної схвильованості. у самому стилі її віршів звучить ораторська, логічно ві мова, і погляд її завжди спрямований у майбутнє. так, іноді поетеса переноситься в "прийдешній вік": в колі щасливої ​​родини дід розповідає про життя людей у ​​минулому, тобто за часів лесі українки. і ця розповідь звучить немов "страшна казка": так, дітки, світ наш вільний, милий темниця здавався давнім людям; і справді був він нам тоді темницею: нерідко був ярмом народ народові, у кайданах слово вільне журились, полчеловечества людьми не кликали, завзято йшов війною брат на брата це устремління в майбутнє - джерело її життєствердною поезії. леся українка прожила 42 роки. вона народилася 25 лютого 1871 року в новоград-волинському і померла в ніч на 1 серпня 1913 року в місті сурамі, в грузії. біографія поетеси, як правильно зазначив один із її сучасників, міститься в її творах, а не в переліку зовнішніх фактів. дитинство і юність, проведені головним чином на лоні української природи (волинь, київ, полтавщина), принесли поетесі гостру, гарячу любов до батьківщини. у ліриці лесі українки, в її поемах і драмі-феєрії "лісова пісня" ця любов виражена і в ясній симфонії пейзажних замальовок, і в прихильності до простої людини, і в глибокому знанні українського фольклору. з дитячих років захоплювали поетесу старовинні народні обряди, веснянки, хорові пісні, "щедрівки", мелодії і тексти яких вона запам'ятовувала і записувала. з великою мужністю та наполегливістю леся українка творила до останнього дня життя. так.