3репліки і 3 речення з прямою мовою

раз мені казала мати: «можеш мов багато знати, кожну мову шанувати, та одну із мов усіх щоб у серці ти зберіг» (м. хоросницька). «ой, яка чудова українська мова! » — захоплено писав український поет олександр підсуха. дмитро білоус вигукує: «ти наше диво калинове, кохана материнська мово! ». «той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою»,— підкреслював володимир сосюра.

ответ:  Паспорт-характеристика образу Ассоль Родина. Батько Лонгрен, колишній моряк, мати Мері, померла      Соціальний статус, матеріальний стан. Донька моряка, бідна Дитинство. Самотність серед людей. Тільки батько був для неї близькою людиною й створював атмосферу любові й родинного тепла. Заняття, уміння: господарювала вдома, шила, допомагала продавати іграшки, спілкувалася з природою, мріяла Ставлення оточуючих. Більшість людей не розуміли її і не прагнули зрозуміти. Тільки батькове серце билося в унісон із серцем Ассоль. Сприйняття навколишнього світу. Відчувала красу природи, яка була для неї живою істотою, поетично сприймала оточуючий світ, у ній жило дві дівчини: одна донька матроса й ремісника, друга — «живий вірш». Риси характеру: Мрійлива, романтична, добра, працьовита, сильна духом, любить природу і розуміє її; турботлива донька Складові щастя: віра в мрію; оптимізм; здатність протистояти труднощам; передчуття дива

Объяснение:

Объяснение:

Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.