Речення зі звертанням, прямою мовою

"марічко, помий будь ласка квіти"-попросила оленка"сергій, ти зробив є завдання? "-запитала мати "катерино, ти чому не зробила є завдання? "-запитала вчителькакак то так: 3 

Дорогий вчитель!

Я приходжу до тебе зовсім маленьким, але дуже зацікавленим. Я починаю розуміти, що світ набагато більше, ніж мій будинок, і від тебе залежить, яким я його побачу.

Я приходжу до тебе невпевненим в собі. Я так боюся загубитися в новому для мене місці й від тебе залежить, чи буду я тут почувати себе в безпеці.

Я приходжу до твоєї школи, у твій клас і тому тільки ти можеш зробити твій світ і моїм теж. Від твого вміння говорити зі мною залежить, чи стане школа моєю другою домівкою, чи буду я з повагою ставитися до вчителів, чи не похитнеться моя віра в себе й у свої сили. Мої стосунки з усіма людьми, яких я кожен день бачу навколо себе, залежать від тебе. Якщо ти скажеш мені, що малювати на парті й смикати кота за хвіст – погано, я тобі повірю. Я не буду засмучувати тебе, тільки розкажи мені, як чинити правильно.

Дорогий вчитель, від тебе залежить, яким буде мій день, чи буде в мене бажання займатися на уроках, грати з друзями й заводити нові знайомства.

Від твоїх знань залежить, яким я побачу навколишній світ, чи буде у мене бажання та можливість шукати нові знання, та чи буду я любити вчитися.

У 7 років я ще так мало знаю. Переступаючи поріг школи, я роблю перший крок у самостійне життя, у великий невідомий світ.

У 7 років я вже можу відрізнити правду від брехні й бачу, коли ти обманюєш. У 7 років я формую свій внутрішній світ і те, як ти поводишся, як ставишся до мене та інших людей, стане зразком для мене.

Коли люди навкруги люблять мене, я хочу поділитися з тобою цим почуттям. Коли мене ображають, шукаю в тебе підтримки. Зрозумій, я не надокучаю тобі, я хочу, щоб ти краще зрозумів мене.

Дорогий вчитель! Я не тебе носити мене на руках і виконувати мої забаганки. Я сподіваюся на твою мудрість і знання.

Я ТЕБЕ ПРО ДЕЩО: НЕ ПЕРЕНОСЬ НА МЕНЕ СВОЇ НЕВДАЧІ, НЕ ЗВИНУВАЧУЙ МЕНЕ В БІДАХ І НЕ ЗРИВАЙ НА МЕНІ СВІЙ ПОГАНИЙ НАСТРІЙ.

ТИ – МІЙ КОМПАС НА НАЙБЛИЖЧІ 10-11 РОКІВ, І ВІД ТОГО, ЯКИЙ НАПРЯМОК ТИ ПОКАЖЕШ МЕНІ, ЗАЛЕЖИТЬ МОЄ МАЙБУТНЄ.

НЕ НАШКОДЬ МЕНІ, БУДЬ ЛАСКА!

Объяснение:

.....................

Відповідь:

Моя шановна вчителько! Скільки ж Вам потрібно мати терпіння, щоб навчити нас всьому? Ви так щиро любите нас, що не помічаєте нашу неуважність, іноді непрацьовитість, або ледарство. З яких священних джерел мудрості черпаєте сили, щоб навчити нас, трішечки неслухняних і веселих таких, рідної мови? Своєю сонячною енергією вселяєте в наші голови П'ятий океан глибинних знань, глибоких і безмежних.

Завдяки Вам, мені подобається весела райдуга, зелена травичка, осінній листочок, шепіт кущиків і дерев. Мені до вподоби українські пісні, такі ніжні і щирі, ласкаві і співучі. Я з радістю гаю за весняним молодим струмочком, який весело та завзято біжить по лісовій галявинці. Своєю гармонійною бистроплинністю й чудовим співом він ніби закликає нас до праці, натхнення та творчості…

…Я тихесенько відкриваю двері улюбленого кабінету і бачу свою рідну вчительку. Останній зошит відкладено. Вона тихо сидить, задумливо і втомлено, дивлячись у вікно Вам» - ледь чутно шепчу я і тихо ступаю по сходинках школи на пустий двір. І несподівано мені спадають на думку такі слова:

За доброту, щирість, ласку дорогенька, Вам!

Ви ведете немов у казку,

Даєте любов нашим серцям за глибинні знання,

Ви відкрили нам весь світ,

І ось найтяжчі завдання,

Тепер проходять мимоліт.

Хай Вам щастить,

Бажаю сили і натхнення,

Хай сум не прийде ні на мить,

Найбажаніших мрій здійснення!

Пояснення: