Твір-роздум у художньому стилі на тему золота осынь. використовуйте: теплі осінні дні ; чисте прозоре повітря; проміння ласкавого сонця; перша паморозь; осінній вітерець; бабине лыто; біле павутиння; синэ небо; пожовкле листя; білий туман; різнокольорова осынь.

Ток пишу рускими                                                                                                                           настала осинь золотыста.пожовкло лыстя на деревах.якщо подывытыся небо то воно сыне.бувае билый туман у якому не дуже гарно выдно.дмухае осиний прозорый витерець.вже закинчуеться тепли осинни дни.почынае дощик литыся.тепер можно точно сказаты що настала кольрова осинь.це настало бабыне лито

ну давайиши

Объяснение:

У житті повинна бути гармонія. Людина завжди прагне бути щасливою, а щастя — це наявність усього потроху, але доско­налого й бажаного. Я вважаю, що в житті все повинно бути в сво­їх межах, вчасно, природно і водночас під власним контролем. Тоді будь-яке негативне життєве явище може бути подоланим, а позитивне стане замість нього домінантним у житті. Та все зале­жить від самої людини. А головне — це бути впевненим у своїх можливостях, не зупинятися на досягнутому й увесь час прагнути до вдосконалення. Треба пізнати спочатку себе самого, зробити відповідні висновки й потім, уникаючи своїх негативних рис, пра­цювати над своїм інтелектуальним, моральним і духовним розвит­ком як особистості. Самопізнання має тривати упродовж усього життя, бо на кожному етапі власної досконалості у людини виявляються нові якості.

Життя — не «практика без теорії», і тому воно таке яскраве і непередбачуване людьми: якби життя проходило спокійно, врів­новажено, без лиха і суму, без поразок, тоді б не існувало радості; якщо не бу­ло б горя, то людина не знала б щастя. Тому дуже важливо знаходити «золоту середину», вірити в світле майбутнє й просто радіти тому, що живеш, не звертаючи уваги на дрібні проблеми. А допомагають у цьому добро, тепло, ласка, щирість самої людини, які згодом обов'язково повернутьс до неї від тих, хто її оточує. Перемагає завжди добро; якщо хочеш бути щасливим — будь ним, поводься з людьми так, як хочеш, щоб вони поводилися з тобою, - ці істини вічні й не потребують коментарів, саме за ними я і намага­юся жити.

Найбільшою людською вадою я вважаю егоїзм. Егоїзм, байдужість, холодність - це найгірші риси людини, бо саме з них народжуються жахливіві злочини, підлі вчинки, обман, зрада. З людьми, які мають такі риси, не варто мати справу, не можна прислухатися до їхніх порад. Дуже прикро, що нерідко людей оцінюють "по одежі", не враховуючи їхню сутність, не заглядаючи і їхній внутрішній світ. Якби люди усвідомили, що найголовніше - це взаєморозуміння, не було б багатьох прикрих конфліктів між ними, незрозумілих самогубств, страждань. Адже є люди, які всі свої добрі риси характеру ховають у глибині серця, не відкриваючи себе тим, із ким спілкуються. Щодо мене, то я хочу бути для кожного приємним і щирим співрозмовником, завжди жити в такому суспільстві, де зможу вільно духовно зростати, збагачуватись, набувати знань і досвіду у взасостосунках із людьми. Це - нормальне життя, до якого я прагну.

Вони пройшли півкілометра. Ліс ріс смугами: смуга сосняку, смула листяного лісу. Дід Олекса сказав, що тут можна збирати гриби. Кожен має стати на смужечку й прямувати нею. Можна не боятися заблукати - усі вийдуть на луг.

Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни були мовчазні,  а берізки й дубки перешіптувались. Стояв тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки. Їх листя все ще було зеленим, і вони мовби летіли над сосновим бором. Висока трава була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що,  дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві  красноголовця. Він був великий, на високій рівній ніжці. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Потім натрапив на два чималі красноголовці. Швидко Дмитро Іванович наповнив кошик. Йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то йому та його родині подарунок від діда Олекси.  Очевидно, дід уже знав це місце і беріг до цього дня.