Використовуючи словосполучення напишіть твір-опис осіннє листя. осінь листочки- позолотила, визолотила, запалила червоними барвами, вирізьбила, пофарбувала; листя летить, кружляє, лине, миготить, танцює, сиплеться; листочки золотим дощем, метеликами , корабликами, парашутиками, літачками, пташками. , іть

Осіння пора! як заворожує вона своєю красою. але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. чудово, неначе в казці! все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. з дерев повільно опадає осiннє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. а вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. де-не-де з-під опалого листя маленькі боровички, лисички, підберезовики. а високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. як хороше, як гарно навкруги! і тобі, осінь, за цю красу!

Ядуже люблю море. у нього, наче в дзеркало, милується сонечко. воно буває дуже різним: влітку – тепле та лагідне, бурхливе та неспокійне, а часом і зовсім вкрите льодом взимку. можна дивитися нескінченно довго, як воно б’ється хвилями об береги. море завжди величне, ніколи не метушиться, нікуди не поспішає, хоч часом може бути схвильованим, навіть розгніваним. над його просторами кружляють великі птахи, а свіжий вітер розносить на великі відстані його сирий аромат. українську землю омивають два зовсім несхожих моря – азовське й чорне. азовське море – найменше й найбільш мілке у світі. чорне море – величне й красиве, по ньому ще в античність ходили кораблі древніх цивілізацій. азовське море в теплу пору року дуже швидко прогрівається, має піщане дно й пляжі, по краях яких часто висаджені дерева, зокрема високі тополі. на такому пляжі дуже приємно відпочивати, адже можна не тільки засмагати, а й сховатися від пекучого сонця в тінь дерев. вода азовського моря здається сіро-блакитною чи сіро-зеленою. чорне море має яскравий чистий колір – лазурний, блакитний, зелений, воно ніби виблискує на сонці. на пляжах багато гальки та ракушок, хоч через те не дуже зручно входити у воду – слизько. чорне море дуже красиве. воно глибоке й тому прохолодне навіть у спеку. наші моря – скарби природи. вони багаті рибою, корисними грязями, зручні для мореплавства. морське повітря й вода дуже корисні для організму людини. нажаль, азовське море дуже забруднене поруч з великими містами. цього не можна допускати, адже це негативно впливає на екологію взагалі. треба охороняти моря, адже ніде більше літній відпочинок не буде настільки приємним.

Про дружбу складено чимало пісень, віршів і легенд. у кожної людини є друзі, і тільки завдяки дружбілюдина   може проявити найкращі риси свого характеру   «если  друг   оказался вдруг, і не один, і не ворог, а так » - пам'ятаєте ці чудові слова з  пісні   володимира висоцького? автор дуже точно помітив ситуацію, коли хтось «виявляється раптом» другом. але як зрозуміти, що людина, нібито живе твоїми інтересами, дійсно готовий піти за тебе, що називається, увогонь   і в воду?   насправді, ситуації, в яких один рятує друга від вірної смерті, трапляються рідко. а от різні прикрі дрібниці трапляються часто, і  саме   в цих дрібницях проявляються справжні людські стосунки. приміром, на вулиці погана погода, ви застуджені і лежите в ліжку, а аспірину у вас немає. можна дочекатися, поки повернеться з  роботи   мама або тато. можна перемогти себе і, незважаючи на жар, сходити в аптеку самому. а можна подзвонити другу, який живе в сусідньому будинку і попросити його купити аспірин. справжній  друг   не відмовить у такій дрібниці, і ви отримаєте свої ліки вчасно.  наведемо ще один приклад.  друг   терміново має потребу у вашій присутності, а ви в цей час дивіться цікаву телепрограму. як вчинити? зрозуміло, поквапитися до одного! але чи завжди ми чинимо саме так? не трапляється нам відмовити в і навіть самому найкращого друга? якщо в подібній ситуації ви вважали за краще дивитися телевізор, то це означає, що саме просте  випробування   на дружбу вами не пройдено.  «друзі пізнаються в біді» - цю приказку знають всі. але мало кому відомо, що набагато надійніше друзі пізнаються в радості. якщо ви досягли великого успіху в якій-небудь справі, то багато стануть вам заздрити, і тільки справжній друг просто порадіє разом з вами.  дружба   - дуже складне почуття. до нього домішуються самі різні відтінки: повага,  любов , запобігливість, заступництво і так далі. не існує, так би мовити, «дружби в чистому вигляді». і це, напевно, добре.  вступаючи в дружні стосунки з іншою людиною, ми вчимося зберігати вірність даному слову, позбавляємося від егоїзму, починаємо співчувати чужому горю і радіти чужій радості.  так ми стаємо кращими, чистішим, добрішим, а наш  характер   - цельнее, глибше, нарешті, доросліше. не забуваймо і про те, що  дружба   вчить проникливості - вмінню бачити справжню суть людини.  а коли приходить біда, нам не потрібно її боятися -  дружба   перемагає біду, адже вона сильніша за все на світі.