За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі! синтаксичний розбір речення! іть будь ласка)

Гори(за чим? )за горами гори(які? )повиті. гори(які? )засіяні. гори(які? )политі. повиті(чим? )хмарою. засіяні(чим? )горем. политі(чим? )кровію.

  мама мене будить зранку о сьомій годині. ой, як важко прокидатись, залишати в ліжку сни. та я вже стала ученицею, а тому маю свій розпорядок дня.           спочатку я застеляю ліжко, вмиваюсь, не забуваю зробити зарядку. після сніданку одіваю шкільний одяг, беру портфель та йду до школи. там я знову побачу своїх друзів, однокласників, почую цікаві розповіді вчителів. після уроків я повертаюся додому, обі, відпочиваю або біжу в школу мистецтв, де лине чудова музика. пізніше виконую є завдання, зошити та книги у портфель. улітку день довший, тому більше часу я можу провести на свіжому повітрі та відпочити з друзями. надвечір я вечеряю, граю на фортепіано або дивлюсь мультфільм. увечері о дев’ятій годині мама нагадує мені, що вже пора спати. я лягаю у ліжко, де мене знову чекає новий сон, а завтра – новий день.   ось такий у мене зараз розпорядок дня.

Кам’янець-подільська фортеця (antimurale christianitas – форпост християнства) була споруджена для захисту турецького мосту, що є сполучним перешийком між старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.   на підставі археологічних даних на території сучасної фортеці в ix – xii ст. існував дитинець із земляним валом і дерев’яною стіною, що захищає давньослов’янське поселення галицько – волинського князівства.   дерев’яні укріплення були замінені на кам’яні після пожежі на рубежі xii – xiii ст. а вже в 1240 році орди батию (1209 – 1255/1256), правителя улусу джучі (золотої орди), розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів. у наслідку чого більш ніж на сторіччя кам’янець перейшов під владу татаро – монгол.   після поразки татар при синіх водах у 1362 році від війська великого князя литовського ольгерда (літ. algirdas 1296 – 1377) фортеця була передана у володіння племінникам князя – олександру, юрію, борису, костянтину і федору. за правління литовських князів (1363 – 1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали кам’янцю “милостиню святого петра”.