Нужно мини сочинение на тему" незамінність гарного підручника в навчанні школяра" нужно!

бил себе один ученик.ево звали   коля.он бил хулиганом.рвал книжки обижал младших.однаж он увидел первоклашку которий такойще как он.и ему стало стидно   за своэ повидиние.и теперь он бил отличником и всегда клеил книги и заботился о них)

(если правильно то напиши)

моя кімната невелика, але дуже затишна. мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею — підставка для ручок і олівців. у шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. біля столу — стілець, на якому я сиджу, коли роблю є завдання. коло правої стіни поряд зі столом — книжкові полиці з моїми улюбленими книжками і шкільними підручниками. далі — шафа для одягу. з іншого боку вікна розташований мій спортивний куточок — шведська стінка, поперечина, на якій можна підтягуватися, щоб тренувати руки, а також шкіряна боксерська "груша". тут я роблю ранкову зарядку. біля цієї ж стіни стоїть моє ліжко, точніше, розкладений диван. коли до мене приходять друзі, його можна скласти, щоб зручно було сидіти. на стіні над диваном висить невеличкий килим. постільна білизна зберігається в комоді, що стоїть у кутку. на комоді сидять мої пухнасті м'які друзі: ведмедик, заєць та собака з одним вухом. на стіні над комодом — кілька моїх малюнків. на підлозі лежить килим сіро-зеленого кольору. шпалери на стінах кімнати світло-зелені, меблі зі світлого дерева. ось такий у мене в кімнаті інтер'єр.

дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної людини. згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. це завжди хороші, добрі і щасливі спогади нашого життя. ми ростемо, вчимося життю, починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці. саме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. ми краще запам’ятовуємо алфавіт, таблицю множення, правила мови та інші корисні відомості. а діти, які вперше прийшли до школи, ще відчувають себе дітьми. вони приносять іграшки, ляльки та машини із собою на заняття, і не усвідомлюють що це вже, хай і маленька – щабель до початку дорослого життя.

дитинство – це свобода, коли немає ніяких обов’язків, проблем і турбот. багато дорослих часто говорять: «як добре бути маленьким! можна спати, скільки хочеш, можна прокинутися, підійти до вікна і спостерігати, як люди поспішають по своїх справах, слухати, як шумить місто за вікном. весь день можна грати в різні ігри: в хованки – і ховатися де завгодно, в догонялки – тікати, наприклад, від бабусі. потім можна гуляти на свіжому повітрі, грітися на сонечку, лежати на травичці і насолоджуватися свободою. але це тільки мрії, дитинство ніколи не повернеш! »