Диалог "дзвинок другу пид час хвороби"

Мій  друг  зі  школи, влад, захворів.  він  відмінник,  тому я  вирішив  подзвонити  йому  і розповісти  є завдання. -привіт!   як  в  тебе  справи?   як  себе  почуваєш?   -  одразу  запитав  я. -привіт.  не  дуже  добре себе почуваю. в мене висока температура  і лікарі виписали  багато ліків,  - відповів він з хрипом у голосі. -усе  так погано? чим  ти  захворів? а  як  твоя  бабуся?   справляється?   -  закидав  я  його  запитаннями. -ні.  мені  вже  краще  у  порівнянні  з  минулими  днями.проте,  дякую  за  турботу.   бабуся  справляться.шкода,  що  мої  батьки  поїхали  так  невчасно.про  хворобу.  в  мене  запалення  легенів. проте, як я вже казав, мені вже краще, - його голос  був  майже  спокійним,  але  я  знав,  що  він   намагається мене заспокоїти. -тобі  потрібна  ?   може, я для чогось у пригоді стану? за ліками сходити чи  просто  для  розмови? -  запитав  я,  починаючи  хвилюватись. -ні, мені  нічого  не  потрібно, -  відповів  він.  він  ніколи  не  вмів обманювати. я довго мовчав у слухавку, а потім сказав: -влад, друже, не треба від мене нічого приховувати. я знаю, що в тебе щось не  так. дозволь  мені тобі, - сказав я.   -я знав,  що  від  тебе  нічого  не  приховаєш,  -  відповів  він стомлено, -  проте це дуже добре.  я  буду  дуже  вдячний  тобі  за  .  та  й  від  дружньої  розмови, я  не  відмовлюся.  проте  для тебе це  не  буде  важким  тягарем? -знову  ти  за  своє? для  чого  ж  ще  потрібні  друзі?   я  буду  в  тебе через пів  години. вибач,  скоріше  не  вийде.  мені  довго  до  тебе  добиратися, - говорив я йому, вже починаючи збиратись. -добре.  я  чекаю на тебе, -  наостанок  відповів  він. отак, закінчилася  моя розмова з ним.   

                            лист до леоніда глібова (6 речень)                  шановний леоніде івановичу!         пише вам учень 5 класу (ім'я та прізвище). я дуже ціную вашу творчість та дякую вам за ваші визначні твори "лебідь, щука і рак", "коник-стрибунець", "зозуля та півень" і багато інших. під час їхнього прочитання я відчув, що ваші байки - це справжня скарбниця мудрості.вони навчили мене засуджувати морально низьких людей та не бути байдужим до страждань інших.           з повагою (ім'я та прізвище). 

Каждый из нас, наверно, помнит то время, когда мама, бросив все недоделанные дела, садилась вечером возле кровати в детской комнате и пела колыбельную. в ее голосе всегда было столько теплоты, нежности,  любви, которая по телу разливалась сладкая усталость, глаза сами закрывались и мы погружались в страну снов. так было с давних времен и так будет всегда, так как материнские чувства самые сильные и самые глубокие в мире, так как никто нас никогда так не прижмет, не будет любить так, как мама. и конечно, голос матери ребенок может узнать из множества других, так как только в нем ощущается настоящая забота, только с мамой малыш чувствует защищенным. поэтому не удивительно, что среди всех народных песен особой красотой выделяются колыбельные, которые сопровождали чуть ли не самые , важное время в жизни каждого человека. самые первые уроки жизни для ребенка важны, ведь именно в этот период происходит наиболее ответсвенное и умственное развитие. настолько много за такой короткий промежуток времени  человек  больше никогда не сможет постигнуть. это большая тайна жизни, которую разгадать могут только сам ребенок и его мать. собственно, матери традиционно принадлежит главнейшая роль в воспитании маленькой личности. итак, народные колыбельные песни являются результатом творческого вдохновения матерей, которые в этих песнях хотели высказать свою  любовь  к собственному ребенку, успокоить, уберечь малыша от любого бедствия, пожелать красивой судьбы. в колыбельной «ой ты, кот, коточек» выражено пожелание ребенку расти большим, здоровым, умным и счастливым. как и во многих песнях, мать приказывает коту не тревожить сон любимого ребенка, пока ее нет возле. женщина должна успеть по хозяйству, чтобы малому дитя было что есть и пить, и что ребенок был одет в чистое. мать будто приносит ребенку цветочек со здоровьем, крепким сном и счастьем.