Слова вимому i правопис яких треба запамятати

Абрикос, директор, диван, герой, лимон, коридор,метелик, неділя, четвер, пшениця, черешня, футбол, кишеня, кипіти, календар. (ці слова є у підручнику)

Ми часто чуємо це слово «бережливисть», але не завжди розуміємо його значення. нам кажуть батьки і вчителі: «будьте берехливими! », та для чого? чому ми маємо такими на мене, бережливисть – це ознака того, що ти доросла людина. доросла не в значенні віку, а в значенні сформованості особистості. вбережливисть починається з малого і прививають її нам, звичайно ж, батьки. спочатку вони привчають нас виконувати і завдання, адже це наш перший обов’язок. саме від цього залежать наші успіхи в навчанні, наша подальша освіта та, врешті-решт, вибір професії… часто ми ігноруємо цей обов’язок, і це примушує батьків сумніватися у тому, що ми вже достатньо дорослі. тому не слід дивуватися, що вони нас такими не вважають! бережливисть  навіть у нашому віці потрібна скрізь. і, на мою думку, перш за все вона полягає у тому як ми дотримуємося своїх обіцянок. сказати: «звичайно, я це збережу! » дуже легко. зробити ж буває набагато складніше. 

Поснідавши, гнат узяв сокиру і подався на двір. займався пишний січневий ранок.  золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоно-синім полум’ям. на небі з’явилося сонце, мов здорова червона діжа. гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. було чути стук сокири. господиня хати настя помила посуд після обіду та, поприбиравши в хаті, настя взяла біле шитво, сіла на лаві під вікном і заходилась вишивати сорочку. в хаті було затишно, чисто та гарно, як у квітничку. з білих стін дивились гарні боги, обвішані рушниками. чепурний комин білів, аж сяяв. долівка була гладенька та жовта. веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо. настя була щаслива, любила своюисправил ошибки.