Твир-миниатюра родина-людського духу святыня

Ми українці -   народ, який складається з родин великих і малих, дружніх і працьовитих. мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, дідусева казка – все це наша родословна пам’ять, наші символи, наша історія.  серед усіх геніальних винаходів людства одне з провідних місць займає сім`я. родина – група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом. «від родини йде життя людини», «без сім`ї немає щастя на землі», - говорять українці. сім`я – святиня людського духу, благородних емоційних переживань: кохання, любові, вірності, піклування, поваги, синівської та дочірньої вдячності, родинної солідарності, теплоти людських сердець. це невсипуща хранителька моральних чеснот, національних традицій і звичаїв, пам`яті предків , невтомна плекальниця родоводу, совісті і честі минулих, сучасних і прийдешніх поколінь. сім’я, родина і батьківщина – це єдині поняття. людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона народилася, зросла… куди б не закинула її доля, вона завжди подумки з батьківщиною.  бережімо наші сім'ї та родини, адже буде жити сім’я – буде жити й процвітати україна!

На мою думку, кожна школа тримається на 2-х складових: з одного боку – це учні, а з другого – вчителі. Це свого роду два однакові крила, і щоб відбувався «політ», потрібно, щоб ці крила не стільки кількісно, скільки якісно були повноцінними. Але відомо, що за кількістю перша частина, тобто учні, переважає другу. Тому, щоб була рівновага, друга (вчителі) повинна бути високої якості. Простіше кажучи, щоб кількість переросла в якість.

Саме такими високопрофесійними педагогами і повинен славитися кожний вчительський колектив. Звичайно, незамінних учителів немає. Але є такі, які за своїми професійними, морально-етичними, духовними якостями є лідерами, ведучими. До таких, я, в першу чергу, відношу Варвару Антонівну Свинаренко. Не знаю, наскільки наша школа неможлива без неї, але я глибоко переконана, що вона без школи не уявляє свого життя.

У житті людей, на жаль, трапляються трагедії – маленькі та великі, особисті та масштабні. Ми не застраховані від цього. Причини на те бувають різні, проте одна з найпоширеніших та в той самий час безглуздіших – це людська недбалість. Недобросовісно виконана робота в будь-якій сфері діяльності може мати просто неприємні або й взагалі критичні наслідки, що призводять до смерті людей. Недбала швачка пошиє одяг, що негарно сидітиме на фігурі. Недбалий лікар може зробити з людини каліку, недбалий інженер-будівельник спроектувати будівлю, що буде небезпечною для проживання та оточуючих, недбалий водій на дорозі призвести до аварії. Навіть вдома можна проявити недбалість – не дотримуватися правил безпечного користування побутовим обладнанням, наприклад, - та викликати пожежу.

Що таке недбалість? Це безвідповідальне ставлення до ситуації, яка вимагає обережності та точності. Це той фактор небезпеки, якого можна уникнути, якщо бути уважним. Це проста людська лінь нарешті. Полінився почитати інструкцію до електроприладу – та спалив хату. Подумав «й так згодиться», замішуючи будівельний розчин в невірній пропорції – через місяць стіна тріснула.