Скільки приголосних і голосних букв у слові узліссі.

4приголосних і 3 голосних

«різдвяна пісня у прозі». що в житті людини найцінніше?

у «різдвяній пісні у прозі» ч. діккенса показаний старий жадібний чоловік. у нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — різдву. у скруджа є все. він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. гроші дуже потрібні усім. бідність та убогість дуже неприємні. у цьому творі чарльз дік-кенс показав, які потворні «бідність» і «темнота».

вони змальовані у вигляді маленьких діток, але діти ці потворні, зморщені, худі, обдерті. ось така неприваблива бідність. ніхто не хоче бути нещасним. але скрудж нічим не кращий за цих потвор. він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. справжнє щастя скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. подарував родині боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника. він став посміхатися й робити добро. від цього на душі в нього потеплішало, і різдво стало його улюбленим святом.

мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. добре, що скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.

Людське життя безцінне. для кожного воно унікальне, неповторне, і, на жаль, скінченне. це – неоціненний дар, який людина отримує від народження. проте, як вона зуміє розпорядитися цим подарунком – залежить вже лише від неїї.        життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. але від цього можуть залишитися тільки спогади, які є малою розрадою у старості. саме тому, що наш життєвий шлях вже сам по собі має величезну цінність, не варто розтрачувати його на щось неважливе, в тому числі й на самі лише втіхи. ми завжди повинні дорожити своїм життям, берегти його і використовувати кожен день найбільш продуктивно.        час минає, секунда за секундою ми дорослішаємо і не замислюємося над тим, яке життя коротке. людина не думає, що для неї гроші – це лише спосіб нормального існування, а зовсім не його сенс. дріб`язкові сварки і щоденне сидіння перед телевізором чи комп`ютером – це марнування і не цінування власного дорогоцінного часу, відведеного нам на землі. старі люди краще розуміють всі  барви життя, оскільки вони усвідомлюють, що своє життя прожили.        так важливо цінувати кожну мить! насолоджуватися прохолодним раннім вітерцем, дружніми розмовами зі знайомими, цікавими книгами, ласкавими обіймами рідних. кожна хвилина, кожна секунда неповторна, і ми маємо завжди це памятати. цей день більше ніколи не повернеться, його не зміниш і не проживеш заново. тож, цінуймо кожну хвилину свого життя, аби потім не шкодувати про марно прожиті роки!