Зробіть фонетичний розбір слів. дивитися хрищатик безжурний буду дуже вдячна* будласка

хрищатик пишеться через е: хрещатик [х р е ш ч а т и к] але звук "е" наближений до звука "и" і пишеться звук "и" зверху над "е" тільки маленкою буквою.

  безжурний [б е с ж у р н и й] якщо вимовляють у швидкому темпі, [б е з ж у р н и й]   якщо   вимовляють у повільному темпі. 

1.акула із річки на дуба пірнула,веселу зозулю на ньому почула,до неї сказала: знайшла я прикраси! на дубі зеленом ростуть ананаси.зозуля всміхнулась промовила: ку-ку якщо вже знайшла,то візьми їх у руку! 2. диваки                                                                                                                                                         був за морями витівник на прізвисько рогеллі. до меду брав собі часник, до перцю — карамелі. завжди по вулиці гуляв він догори ногами, собак на стежці поціляв смачними пирогами. а за горами був дивак на прізвисько рогатті. він задкував, неначе рак, по сінях і по хаті. як спав — на ліжко ноги клав, а голову — під ліжко. квиток на поїзд купував, а йшов по рейках пішки. і ось зустрілись на торжку рогеллі і рогатті. один з них верхи на дрючку, а другий — на лопаті. обоє задом наперед і догори ногами. обоє мали в сітях мед ще й бутлі з пирогами. сказав рогеллі: — от дивак! звідкіль такий узявся? сказав рогатті: — бачить всяк що я не в тебе вдався! ха-ха! — рогеллі реготав. хо-хо! — рогатті з нього, весь народ аж присідав реготу гучного. ото дива! ото дива! сміху впало небо! з. що? такого не бува? вірите — не треба!

Коли я була з батьками на відпочинку, я познайомилась з дуже дивною людиною.це був дідусь років 50,який не брав участі у розвагах. - чому ви не розважаєтесь разом з іншими? -вирішила запитати я.-адже тут так весело. -весело.але я вже не в тому віці, щоб бігати чи стрибати.-відповів він. -щоб було весело, не обов*язково стрибати чи бігати. -а що ж я маю робити? -зацікавився дідусь. -коли я вас побачила, ви були такі сумні, що мені теж стало невесело.може, вам   просто посміхнутись? просто так? він неочікуванно посміхнувся, і день здався мені кращим. -ти права.мені справді стало веселіше.-відповів старенький, і з посмішкою пошкандибав собі далі.