Напишіть твір-роздум на тему "найскладніше-це творіння самого себе"(обсяг одна сторінка)

Найскладніше-це  творіння  самого  себе кожна  людина  особлива.  вона  щось  вміє,  чомусь  лише  навчається.  ми  -люди  завжди  хочемо  бути  найкращими.  але  усе  потрібно  робити  самому.  дійсно  усім  важко  прийняти  цей  світ яким  він  є.  але  ми  самі  робимо  себе.  ми  самі  обираємо  свою  стежку.  з  дитинства  нас  привчають  бути  самостійними,  але  це  не  для  когось  ,  а  перш  за  все  для  тебе.  ти  повинен  завжди  в  себе  вірити.  йти  до  останього.  боротися  з  усіма  складнощами  .  ти  повинен  робити  себе  сам.  так  це  складно,  але  твої  батьки  ,  друзі  та  навіть  вороги  не  будуть  завжди  разом з  тобою.  вони  не  будуть  тебе  змушувати  щось  робити.  ти  маешь  сам  обирать  свій  шлях.  що  означає  "творіння  самого  себе"? .  це  означає  те  що  усе  що навколо  тебе  ,  це  й  є  твоїм.  лише зараз  ти  не  можешь  усе  це  взяти.  але  удосконалення,  пізнання  та  розуміння  самого  себе  має дати  тобі  усе  .  лише  роби  це  сам,  досягай  усьго  сам,  радій  сам.роби  це  кожен  день. отже  найскладніше  -  це  творіння  самого  себе.

У мене є улюблена тваринка - це моя висловуха кішка Буся. Кожного разу коли я захожу у рідний дім - вона мене привітно зустрічає. Сама кішечка середньої величини, округлих ліній, шерсть дуже м'яка і плюшева, при цьому тонка і досить щільна, забарвлення шубки темно-сірого відтінку. Вушка маленькі, складені вперед і вниз, кінчити трохи заокруглені. Оченята великі, широко відкриті, жовті, з великими чорними зіницями. Це миле, прекрасне створіння з гарним характером: досить спокійне, врівноважене, доброзичливе, ласкаве і ніжне, дуже швидко прив'язалося до мене та моїх рідних. Буся прожила у нашій сім'ї 5 років. Ми її всі дуже любим і безмежно раді, що вона у нас є.

Весна ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. а сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. а красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт «дівчат» викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або , коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. мабуть, то справжні французькі парфуми, які весна з самого парижа. лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє і сило, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. а яким килимом весна вистелила землю: на зеленому тлі — то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни.