Складіть і запишіть розповідь 6 речень про походження одного із фразеологізмів на вибір. будьласка можна зробити зараз бо треба !

Сізіфова праця. Фразеологізм має цікаве походження. За оповідями колись давно жив чоловік, який погано ставвився до життя. Прийшла якось до нього смерть й захотіла забрати його. Проте чоловік викрутився сказавши що мусить віддатим всі борги. Так чоловік зміг три рази надурити смерть на четвертий вона йому не повірила й чоловік повязав її й кинув в підвал. Побачив Бог що люди не помирають й почав шукати смерть. Знайшовши її він розгнівавшись на чоловіка сказав що тиой буде в пеклі доки не викотить камінь на гору.Сам фразе ологізм означає марна праця

Объяснение:

Основні історичні типи етносів.

• Рід — форма спільності людей, заснована на кровній спорідненості.

• Плем'я — об'єднання декількох родів, що має загальну мову, територію, уподобання та звичаї. Рід і плем'я зароджу­ються, існують при первісному суспільстві.

• Союз племен. На цьому етапі відбувається перше значне ослаблення принципу кровної спорідненості. Союзи утворю­ють як племена, що мають значне генетичне споріднення, так і племена, генетично далекі одне від одного. Деякі вчені вва жають типовим для такої стадії розвитку людства союз різних племен, що мають культури, які досить розрізняються. Одна з них може бути «набіговою», для якої характерна більшою мірою не трудова, виробнича майстерність, а військова. Союз племен — це перша велика група людей, у якій вже не здійс нюється безпосередній контакт всіх членів даної спільноти з усіма іншими. Таким чином, тут різко зростає вплив політич­ного чинника утворення спільноти.

• Народність — форма язикової, територіальної, економіч ної та культурної спільності людей, що складається з виник ненням приватновласницьких відносин, характерна для рабов­ласницького та феодального суспільств. Формуванню народ­ностей сприяє більш складна й чітка організаційна структури суспільства, більш розвинені політичні форми.

• Нація — тип етносу, що виникає в період подолання фео­дальної роздробленості та інтенсивного розвитку капіталістич­них відносин. До характерних ознак нації, що відрізняють її від народностей, можна в першу чергу віднести:

* уніфікацію мови, головним чином у процесі поширення її літературної форми через систему освіти, літературу й засоби масової інформації;

* розвиток професійної культури й мистецтва;

* формування соціально-класового складу, що відповідає епосі промислово-культурного розвитку, через певну форму державності або значно розвинений рух за її досягнення, а та­кож визначення економічної спільності в рамках своїх націо­нальних держав.

Сьогодні у світі співіснують різні історичні типи етносів. На­самперед це нації (ця форма домінує), народності, збереглися подекуди й більш давні форми — племена та рудименти роду.

При визначенні етносу ми звернули увагу на ті ознаки, чин­ники, які впливають на утворення етносів. Однак що лежить в основі механізму формування етносу? Якими є головні п ри­чи ни їх виникнення та розвитку? Відомо кілька концепцій, що дають відповіді на питання про причини і механізми виникнен­ня, формування та розвитку етносу.

Теорії примордиалістського (об'єкти­вістського) підходу припускають, що ет­нічна ідентичність ґрунтується на природному зв'язку людини з групою або відповідною культурою. Прихильники примордиалізму вважають етнос і етнічність реально існуючими феноменами, що мають об'єктивну основу в природі або суспільстві. На підставі існування етносу всі тео­рії примордиалістського підходу можна поділити на два напря­ми — природний та еволюційно-історичний.

Природний напрям. Його послідовники вважають етнос первозданним (примордиальним, споконвічним) утворенням, заснованим на спільних предках, належності до однієї раси, функціонуванні певних біологічних механізмів. Прихильники цього напряму пояснюють етнічність за до еволюцій­них ідей, тобто як явище, детерміноване генетичними та геогра­фічними чинниками, інтерпретуючи етнічність як «розширену родинну групу» або як «розширену форму родинного відбору та зв'язку».

Ніжність ,наприклад, описати математично неможливо.

2 Чужа душа – то ,кажуть, темний ліс (“Маруся Чурай” Л. Костенко).

3 На мою думку, ситуація набуває загрозливого характеру.

4 І золотої й дорогої мені ,щоб знали ви,не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко.).

5 Кажуть, мудрість приходить з роками.

6 Додому я не йшов, а летів бо ,по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої ,а другої групи ,по-друге, треба було збігати в ліс (“Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха).

7 Ми ,мабуть, підемо на це свято.

8 Теплий кожух, тільки ,шкода, не на мене шитий (Т. Шевченко).

9 Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали (Ю. Мушкетик).

10 Весна виявилась ,на диво, холодною.

11 А за дверима така ніч і ,мабуть, зоряна (А. Головко).

12 По моєму, ви поспішаєте з висновками.

І ,мабуть, молодість для того, щоб кожний мав свою весну. (Б. Дегтярьов.)

А рік у юності – ціла вічність. Вона ,здається, ніколи не скінчиться. (В. Врублевська).

Може, не ішов я в ногу з віком ,може, сам від себе відставав. (Є. Гуцало.)

За правду гинули невинні . На жаль, нерідко так було. (Б. Дегтярьов.)

Бувало, що ти мені пособляв. Цілими днями бувало, просиджує хлопець над книжкою. Видно, дуже неприємно було їй переказувати це доручення.

У світлиці стало видно ,хоч голки збирай.

Відома річ: кого вогнем пече, тому скрізь вода мріється. Керував студією відомий письменник.

– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.

Головне реченя завжди провідне в складнопідрядному. Головне, не слід зупинятися на досягнутому.

Объяснение:

В реченні

– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.

Діточки - прикладка воно не підчеркується, на скільки я знаю