Яки значення мо жуть мати слова.яки слова называются синонимы.яки слова називаються ан то ним ами.коли на и час тише вживаються антонимы в после ни.у яких выпадках треба до брат и синонимы.яки части ны мовы можуть даты ан то ним ами, начали приклад.

Відповідь:

Дорога бабусю! 

  У школі у мене все гаразд. Вчора  я участвовала в конкурсі з малювання на тему "Моя сім'я" і отримала 1 місце серед класу.     Так що у школі у мене все гаразд. Скоро настануть канікули. Коли приїдемо до вас, зможу показати свій малюнок. Вчитель фізкультури сказав нам, що ми підемо у басейн. Я ще не навчилась плавати, а тому з нетерпінням чекаю цих уроків.     А як справи у Вас? Що нового ? Дорога бабусю, приїжджайте до нас у гості. Я вже скучила за Вами.

     Дата                                                   До побачення.                                                                                                  

Пояснення:

Український одяг XIV—XVIII ст.

Костюм запорізького козацтва

Ареал етнічної основи українського костюма в цілому збігається з ядром Київської Ру­сі — Київщиною, Сіверщиною, Поліссям, Поділлям і Галичиною; національ­ні ж його риси стали складатися в XIV— XV ст. головним чином у селянському і козацькому середовищі.

Жіночі платоподібні головні убори

До комплексу одягу XV ст. входила насамперед сорочка переважно із грубо­го саморобного полотна. У чоловіків вона була короткою, глухою, тунікопо­дібною, з прямокутною горловиною. Жі­ноча сорочка була довгою, різноманіт­ного крою: тунікоподібна, з плечовими вставками (пришитими по основі й по пітканню стану), з суцільнокроєними ру­кавами.

Як поясний чоловічий одяг відомі вузькі штани — гачі (ногавиці) з білого або темного сукна, а також широкі шаро­вари.

Жіночий поясний одяг на значній території України був незшитий або частково зшитий у вигляді одного широ­кого чи двох вузьких прямокутних шмат­ків саморобної вовняної візерунчастої або однотонної тканини. Це — дві за­паски, одноплатова обгортка (опинка, дерга), святкова плахта, що побутувала виключно на Середній Наддніпрянщині. Незшитий поясний одяг із домотканої вовни мав чимале локальне розмаїття за рахунок різного орнаментально-колори­стичного вирішення.

Так, на території Середньої Наддні­прянщини в будень носили дві вузькі — чорну й синю — запаски, а на свята — багатокольорову клітчасту плахту з ошатною орнаментованою запаскою — попередницею. На Поділлі побутувала обгортка у вигляді широкого горизон­тального полотнища чорної саморобної вовняної тканини, прикрашеної складни­ми ритмічними композиціями орнамен­тальних різнокольорових смуг. У райо­нах Подністров'я та Карпат носили як дві вузькі запаски, заткані різнокольоро­вими смугами з додаванням металевої нитки, так і поясний одяг у вигляді широкого горизонтального полотнища з місцевими варіантами колориту й оформ­лення.