Вправа 156. прочитай текст. простеж, яке слово в ньому повторюється. постав до нього питання і визнач закінчення. хліб - народне багатство. без хліба не можна уявити собі життя людей. тому народ завжди віддавав і віддає шану хлібові. з давніх - давен люди складали про хліб пісні, приказки і прислів`я. дорожіть хлібом! у хлібі наш добробут, здоров`я і сила.

Хліб слово яке повторюється . що таке? хліб. нулюве закінчення

(що? ) хліб нульве закінчення

Непомітно промайнула весна. здається, ще недавно ми милувалися білопінню фруктових дерев, а вже в садках наливаються свіжим соком яблука, груші та вишні. початком літа прийнято вважати червень. цей місяць — особливий. птахи і звірята починають висиджувати своє потомство. відтак червень оголошено традиційним місяцем тиші й спокою. довкола помітно затихли в гаях солов’їні трелі, все рідше й рідше чути голос зозулі. як тільки ячмінний колос викине волоть, тобто почне наливатися зерном, то кажуть, що «зозуля мандрикою вдавилася». в кінці місяця сільські пастухи завжди відзначали своє професійне свято. удавнину селяни випікали для дітей, котрі пасли худобу, смаковите печиво — мандрики. їх виготовляли із сиру та сметани й обдаровували дітвору. зібравшись на вигоні, підлітки нерідко й самі робили з молочних продуктів обрядову страву. з червнем пов’язані й перші жнива — косовиця сіна. її, як правило, намагалися закінчити до івана купала. це свято відзначають у ніч з 6 на 7 липня. напередодні біля річки чи ставу молодь готувала багаття. коли надходили сутінки, розпалювали вогнище. довкола нього влаштовували танці. вправніші намагалися перестрибувати ватру. купайлівське свято завершувалося пізно вночі. дівчата пускали на воду віночки зі свічками. це одне з найромантичніших молодіжних свят, яке оспівує молодість і красу природи. на другий місяць літа найбільші зливи та грози. про це стверджує і прислів’я: «липень казати звик: «я — грозовик! » але це не заважає активному визріванню зернових. безкраї лани ячменю, жита і пшениці радують зір дорідним врожаєм. на межі липня і серпня хлібороби готуються до виходу в поле. адже вирощений врожай потрібно вчасно зібрати. традиційно жнива поділяються на два періоди — зажинки, коли вперше виходять на косовицю, та обжинки — завершення збирання хліба. на зажинках робили початковий сніп і його ставили на покуть, де він мав зберігатися до нового врожаю. в останній день збирання зернових плели вінок і під ід жниварських пісень несли його до господаря. в урочистій обстановці його вішали на стіну. це означало, що хліборобський сезон завершився. у клопотах і турботах непомітно спливло літо — вінець хліборобського року. до речі, наші пращури після впровадження християнства в серпні готувалися до новолітування. з цього приводу казали: «з’явився жита вінець — прийшов року кінець». але про відпочинок селянам ще рано думати. настигала пора осінньої оранки, щоб закласти міцну основу на майбутній врожай. недарма мовиться, що літо днем красне.

ответ:

щи́рість, рості, ж. властивість за знач. щи́рий. енергія, що нею пройнято було всю його постать, врода, палкість, щирість — все це надзвичайно вражало дівчину (гр., ii, 1963, 28); чуло материнське серце, що сталась якась зміна в синові, не було в нього попередньої щирості, запальності (збан., тає 1971, 49); — а тобі чого тут — працювати,— сказав він коротко і знову усміхнувся з такою чарівною щирістю, що бригадир-механік пом’якшав (багмут, опов., 1959, 95); відчувши щирість наших розмов з ним, дід галаверда шанобливо підступив до нас (ле, опов. та нариси, 1950, 30); пройшли літа, а ти не розгубила ні серця жар, ні щирість почуття (дмит., в обіймах сонця, 1958, 137); художня сила, оригінальність і новаторство сосюри виявляється в простоті, правдивості, щирості тону, внутрішній схвильованості (рад. літ-во, 4, 1963, 46); // щире ставлення, стосунки між ким-небудь. — не гадайте [пане адвокат], що мужик вірить у вашу щирість до нього (март., тв., 1954, 208); [орест: ] при щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (л. укр., ii, 1951, 28).

◊ по щи́рості: а) (у сполуч. з дієсл. , розмовляти, сказати і т. ін.) відверто, не приховуючи нічого. — от компанію твоїх молодих товаришок я люблю. ці мені приємні! зійдуться до тебе, любенько й по щирості , читають сучасні книжки, говорять про сучасні ідеї (н.-лев., vi, 1966, 21); старий возний згарський був одинока жива душа, з якою калинович міг іноді спокійно, по щирості (фр., vi, 1951, 332); за працею, за громадською роботою павло майже ніколи не розмовляв з батьком по щирості (кир., вибр., 1960, 326); б) (у сполуч. з дієсл. давати, дарувати, наділяти і т. ін.) не шкодуючи, щєдро. він.. дістав цукерки в блискучих обгортках й по щирості обділив франку, кулину, ясю — всіх дівчат (чорн., визвол. земля, 1959, 81); — смачний тютюнець? — питав орлик, по щирості насипаючи тютюну в жменю (чорн., визвол. земля, 1959, 163); по щи́рості сказа́вши див. сказа́ти.

объяснение: