Фонетичний розбір слів: без'язикий, вітання.

Безйазиковий, вітан': а

Мій рідний край – українське полісся.     неозорі рівнини перетинають своєю блакиттю великі річки дніпро, десна, горинь, прип'ять. окрасою є дивовижні шацькі озера. клімат достатньо м'який, проте часті опади роблять його досить вологим. тому піднімають із землі могутні плечі соснові та дубово-соснові ліси. непролазною темнотою й болотами ховають вони від людського ока своїх великих мешканців: дику свиню, вовка, рись, лося. високо над землею простори орел великий та шуліка рудий. саме поліські ліси є казковим володінням лісовиків та мавок у народній творчості. серед величі зеленими острівками лежать пасовища та сіножаті. там можна зустріти отари овець та стада корів. на освітлених галявинах можна помилуватися конвалією, проліском, медункою, первоцвітом. зібрати повні кошики їстівних грибів, лісових ягід. льон з блакитними очима – головна технічна культура.      окрасою є поліський державний заповідник. ось така неповторна природа мого рідного краю.

Синичка — дуже корисна пташка. текст – міркування.

      синичка — дуже корисна осіла пташка.

    її можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. вона є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. коли вони пої плоди, насіння падає на землю. так воно розноситься  на великі відстані, де з нього виростають рослини.

      синички є нероздільною частиною природи.  тому треба обе­рігати синичок.