Що означає творити себе працею (власні роздуми) будь ласка іть

Людина за звичаєм намагається бути оригінальною. намагається жити так, щоб і робота давала йому задоволення, і дозвілля було змістовним, і захоплення - цікавими. не завжди і не усім, звичайно, це вдається. часто так і говорять: він «знайшов себе в науці», вона - в спорті і тому подібне. але я хочу сказати зовсім не про те. чи потрібно в житті наслідувати інших людей? з поганими усе зрозуміло. хоча, напевно, і «дуже правильно» хоч раз за своє життя, не подумавши, вчинити щось погане «за компанію», щоб був він «як усе». наприклад, увесь клас вирішив втекти з контрольної роботи. ти розумієш, що це марно: контрольну однаково перенесуть, та і батьків до школи викличуть. коротше кажучи, буде скандал і нотацій не оберешься. але ти робиш як усе. бракує сміливості бути самим собою.багатьом властиво дотримуватися моди, стилю одягу, певних захоплень, в цьому немає нічого поганого. але це у тому випадку, якщо цей стиль людині підходить. а то що ж виходить? усі хочуть бути модними, а разом означає, що усі одягнені однаково, зачіски у усіх однакові - як з інкубатора. усі на дискотеку поспішають, а у тебе до цієї музики серце не лежить, хочеться щось шанувати проте йдеш разом з усіма, щоб потім не перешіптувалися, не хихикали, скоса на тебе. хоча навіщо ж «втрачати себе» і боятися висловити власну думку? з красивими складніше. бути чесним, справедливим, небайдужим, ерудованим - хто ж цього не хоче? а ось з вибором професії… припустимо, батьки - хороші лікарі. і сина свого з дитинства готують до цієї професії. наслідувати батьківський приклад, звичайно, річ благородна. але чи до душі вона людині? чи стане він насправді хорошим лікарем? як я вважаю, наслідуючи навіть найкращі приклади, потрібно йти своїм шляхом, робити те, що тобі до душі. жити так, щоб розум і серце у тебе були в згоді.

Відповідь:

У мене є товариш, якого звати Ілля. Він має світлу голову, є бистрим на розум. Ілля дуже чемний хлопчик. Він завжди швидко приходить на до коли я цього потребую. Я також намагаюсь бути гарним другом для нього. Але чи завжди я можу ним пишатися? Я вважаю, що так. Ілля - це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.

Чому ж я пишаюсь своїм товаришем? Я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього конкурс з англійської мови. Наступного навчального року Ілля поїде навчатись до Англії. Всього цього він досяг своїми стараннями. Цього року Ілля показав, як важливо бути беручким до праці. Як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. Якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи.  Я вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. Саме тому я ним по-справжньому пишаюсь!

Здравствуй, (имя друга)

- Привет, (свое имя)! Рад тебя встретить!

- И я так рад! Ну, рассказывай, как провел летние каникулы?

- О, я провел их очень интересно. Мы с родителями ездили отдыхать к морю.

- Действительно? И куда именно вы путешествовали?

- В Украину, в Крым. Сначала мы жили в Алуште в пансионате. Купались в море вволю, грелись на солнышке. Я с папой даже рыбачил с пирса.

- Что-то поймали?

- Морского ерша! Но его есть невозможно, поэтому мы его отпустили.

- А потом вы еще где-то путешествовали?

- Да, мы ездили на экскурсии в Ялту, Севастополь, Судак. Мне особенно понравилась древняя крепость в Судаке. Да что я все о себе да о себе! Ты как провел лето, друг?

- У родителей денег путешествовать не было, поэтому я провел его дома. Но не скучал.

- Чем же ты занимался целых три месяца?

- Катался на велосипеде, с ребятами играл в разные игры. Футбол, баскетбол, волейбол - мы перепробовали. Каждый день ходил на турники делать гимнастику. Видишь, какие мышцы накачал?

- О-о, я бы тоже не прочь иметь такие ...

- Еще я книжки читал, фантастику. Ведь у меня много времени было. Теперь я специалист этого жанра.

- Ну, тогда расскажешь мне, что прочитал. А я тебе - о Крыме. Саша, ты согласен?

- Согласен!