Ранок. падає сніг. вдалені чути голос птахів. все навкруги біле біле, вкрите пухнастим м*яким снігом. гілки ялин прогинаються від товстими шапками , з часом вітер їх струшує, і це зачаровує. небо чисте, блакитне, немає жодної хмаринки, сніжок вибликує наче дрібненькі діаманти, навіть боляче бивитися на цю розкіш. морозець. під ногами слизько. довкола тихо, здається ніби всі заснули під пухнастою ковдрою. у морозному повітрі звуки розносяться на далеку відстань. а ось і ворона крикнула, сорога десь далеко подала голос, а он там ще якась лісова пташка завела свою пісню. насиплю я їм крихіт хліба, у цю пору їм важко шукати собі їжу. багато лісових звірів заснули. але не всі. ось чиїсь сліди блукають по стежинь. можливо це зайчик? зимовий ліс зачаровує. немає нічого кращого , аніж зимова прогулянка .
inbox466
08.12.2021
Ябув вражений коли побачив чарівні візерунки на вікні. мені не вірилося, що їхній автор – мороз. як заворожений я вдивлявся у цікавий фантастичний утвір нічного художника.от у нижній частині вікна розпустилися витончені лілії, у стеблах яких заплуталися великі. з гострими кутами зірки. вони дивно схожі на тонке плетиво з найтонших ниток. химерні гілки і квіти, казкові тварини, обриси і форми казкових замків, пір'я дивовижних птахів, прозорі зірки-сніжинки, найтонший орнамент - морозні візерунки різноманітні і неповторні це не просто візерунок, а ціла казкова історія. це зимовий ліс, який немов спить казковим сном, ялинки стоять нерухомо, величезні і пухнасті, посипані снігом. на снігу багато слідів, залишених дикими тваринами. трохи далі біла береза, прикрилася снігом, немов сріблом.