Вправа 59 укр- мова м.с.вашуленко. будь ласка написати розповiдь за малюнком. використай у нiй подане речення. у ньому заiскрилась чиста вода i почала вибiгати срiбним струмочком.

джерельце

            якось у лісі іванка, юрка і катрусю застала злива. діти сховалися під великим деревом. раптом вітер ущух. виглянуло сонечко. стало дуже тихо. тільки десь зовсім близько щось видзвонює. дітвора прислухалась. та це ж дзюрчить лісове джерельце! воно прокинулось  після дощу. хлопчики знайшли його у траві і прочистили. у ньому заіскрилась чиста вода і почала вибігати срібним струмочком. тепер з джерельця люди п"ють воду.

наталка, миколка і василько пішли до лісу. раптом наталка почула якийсь звук. вона покликала своїх друзів та вони разом пішли в ту сторону. коли діти підійшли ближче, то побачили струмок. але він дзюрчав все тихіше й тихіше. на початку струмка була гора каміння. у дітей із собою були відерце, дві лопати і граблі. наталка, василько й миколка прибрали каміння і дали шлях водяному потоку. в ньому заіскрилась чиста вода і почала вибігати срібним струмочком. ось так діти врятували джерело.

Пролісок

Объяснение:

Весна вступала в свої права. Сонце пригрівало все сильніше, під його променями старий пухкий сніг перетворювався в калюжі. Ми з сім’єю вирушили в ліс на прогулянку. Там було досить прохолодно, адже теплим променям важко було пробиратися крізь гілки величезних дерев і важкі лапи ялин. Але птахи вже весело співали і раділи тому, що холоди відступають.

На невеличкій галявині ми побачили проліски. Ці перші весняні квіти пробивалися з-під вологої землі, незважаючи на холодні ночі і те, що сніг в лісі ще не весь розтанув. Вони були такі гарні і ніжні.

Проліски тільки почали розпускатися. Їх маленькі чисті білі квіти, схиливши голову, тихо погойдувалися під подихом весняного вітерця. Тонкі стебла і листя радували око свіжою зеленню і великою кількістю бутонів, готових скоро розпуститися. Це був острівець справжньої весни, адже проліски прокидаються і зацвітають так рано, щоб вітати її.

Я дуже рада була побачити проліски наживо, в їх природному середовищі існування. Ми не стали рвати квіти, адже вони занесені до Червоної Книги, а зробили кілька фотографій з ніжними білими квітами на тлі ще тільки прокидається лісу.

ніби просте слово «барви», а який місткий глибокий зміст можна в нього вкласти. адже словом можна підтримати, можна знищити, можна понівечити все життя, а можна зробити людину щасливішою. таке воно звичайне-незвичайне слово. його барвисті відтінки відтворюють внутрішній світ людини, показуючи її ставлення до оточуючого суспільства, до оточуючого світу, до природи. я не хочу писати твір, в якому будуть чергові фрази, цитати відомих поетів, митців. собі на меті ставлю відтворити суспільне значення барвистості українського слова, слова взагалі…

у наш час боляче постає питання інформаційної війни. і знову саме слово стає основним інструментом! саме з його піднімають народні маси, намагаються протиставити націю проти нації. мова наша така мелодійна, неповторна, бо увібрала в себе гомін полів і лісів, вона зіткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. для кожного українця рідне слово пов’язане з крає, з картинами сільської природи і міськими пейзажами. у ній відбиваються звичаї, традиції, розум і досвід, кра­са і сила українського народу. ще в дитинстві вона є нам пізнати світ, відкривати для себе таємниці життя. без мови не може розвиватися жодна нація, бо вона є людям обмінюватися думками, висловлювати почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.