Сласти оповідання у художньому стилі 5 речень на тему: вітер з гаєм розмовляє.

Вільний вітер літає по усіх просторах планети. Залетів він у гай, тай почув, як птахи співають, роса рання виблискує на сонці, тай почав розмовляти з гаєм. Пролетівся між дедевали, повіяв вітерцем на рожеву квіточку, бджілка загуділа. Яка краса, який прекрасний звук природи. А люди ходять гаєм тай милуються "Як гарно вітер з гаєм розмовляє".

Гай, великикий, гарний, жовто-зелений гай.Все навкруги покрито жовтими колосами, і десь проблікує зелена, свіжа трава. Нікого нема в цьому гаю, ні чутно ні пташок, ні тварин , ні людей. Здаеться, що він безкраїй. Але чутно лише вітер. Цей вітер сильний, і пробиваеться в ухи, ріже слух. Але він розмовляє з гаєм. Це ніби містична розмова. Вітер дує на траву, в той час трава гудить якимось звуком, ніби відповідає вітру

1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків.
2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів
3) Я закінчив церковно-парафіальну школу
4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до болота
5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир
6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням!
7)На Запорозькій Січі збиралося багато культурно/освічених людей, серед яких були вихованці Києво-Могилянської академії випускники братських шкіл там були свої літописці бандуристи поети художники лікарі інженери архітектори запорожці будували на Січі церкви…
8)Славнозвісною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до сотні морських чайок це плоскодонне однощоглове дерев’яне судно, зроблене з вербової чи липової колоди до якого кріпилося 20—40 весел
9)І соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта.
10) Пили водицю чисту, славили березу густолисту

1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків.
2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів
3) Я закінчив церковно-парафіальну школу
4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до болота
5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир
6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням!
7)На Запорозькій Січі збиралося багато культурно/освічених людей, серед яких були вихованці Києво-Могилянської академії випускники братських шкіл там були свої літописці бандуристи поети художники лікарі інженери архітектори запорожці будували на Січі церкви…
8)Славнозвісною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до сотні морських чайок це плоскодонне однощоглове дерев’яне судно, зроблене з вербової чи липової колоди до якого кріпилося 20—40 весел
9)І соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта.
10) Пили водицю чисту, славили березу густолисту