Добери і запиши слова, близькі за значенням до слова підвівся

підскочив,встав,повеляв п'ятами,піднявся.

Одного летнего дня я пошла в сад, погулять. і вдруг мне послышалось что изза кустов кто-то выпрыгнул. я обернулась но некого не было, лишь на веточке был голубой бантик. я расказала об этом своей новой подруге валерие, и она сказала что-бы не случилось но мы откроем тайну голубого бантика. и вот мы на месте приступления. всё осмотрев, мы нашли ещё одну важную деталь- отпечаток на грязи ступни ноги. размер был 36. так как мою калитку умели открывать лишь друзья, мы пришли к выводу, что это мой знакомый. а мы знали только трёх людей с таким размером ноги. вычислив что альбина в это время была у своей бабушки, у нас оставалось два варианта. либо полина или оксана. мы ходили и узнали что оксана смотрела за своей племянницой. я с лерой пошли к полине. она обьяснила что просто захотела яблок. оказалась простой, но наша игра шерлока и ватсона запомнились нам на всю жизнь.

на літніх канікулах ми тричі їздили на риболовлю з дідусем. риболовля проходила на ставку. ми приїжджали туди рано-вранці машиною. їхати було недалеко, хвилин п'ятнадцять. червоне сонце ще тільки починало відриватися від горизонту, а ми вже витягали вудки з машини. вставати з ліжка доводилося дуже рано. ми навіть не снідали, щоб не втрачати часу.

приїхавши на ставок, ми відразу розкладалися на березі та закидали вудки. дідусь вчив мене, що та як робити правильно. останнім разом на риболовлі я вже все робив сам: насаджував наживку, поправляв волосінь і таке інше.

коли всі приготування було закінчено, залишалося тільки чекати, коли клюне. тоді можна було й поснідати , що приготувала нам бабуся. дідусь діставав термос з гарячим чаєм. я спостерігав за природою на ставці. у цю пору вода була дуже тихою, відразу видно, де хлюпає риба. і навколо теж стояла дивовижна тиша, тільки жаби «тріщали» в очеретах.

починала клювати риба, ми її підсікали та витягали. це були карасі, плотвиця, зрідка траплявся окунь, коли ловили на дрібну рибку. якось ми витягли навіть йоржа, і самі не очікували його зустріти. дідусь сказав, що йорж любить піщане дно, а у нашому ставку дно кам'янисте. цю рибу ми віддали бабусі на юшку. смажити її не годиться, тому що в ній забагато кісток.

скоро починало припікати сонце, ми з дідусем знімали верхній одяг. рибу ми ховали у відро та накривали сіткою, щоб до неї не дісталися мухи. коли ставало жарко, ми вже встигали наловити риби як слід. коли ми приїжджали додому, першим нас зустрічав кіт васько! адже кілька рибок відразу перепадало йому.