Доберіть антоніми до слів сміливими охайними чепурними і привітними закрыть [х] осталосьсек.

Сміливий - боязкий, боягузливий. охайний - , нечупара чепурний - неохайний, неакуратний привітний - набурмосений, насуплений

Зрада - це найжахливіше, що може тільки бути. коли ти зраджуєш людину, потрібно пам'ятати про хакон бумеранга, тобто про те, що все, що ти робиш комусь, буде з тобою. тому колись і тебе зрадять, тоді ти відчуєш те, що відчувала та людина, якій ти зраджував. кажуть, що "одного другу зрадиш - сотню втратиш". і це щира правда. зрадиш всього лише одного, а всі це побачать і зрозуміють, який ти насправді є, трму покинуть тебе, бо думатимуть, що і їх ти зрадиш ,бо якщо зробив один раз, то зробиш і ще багато разів. отже, я погоджуюся із італійським прислів'ям.

Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. з собою обов’язково беру фотокамеру. сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. на невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. розквітла перша квітка весни. два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. а ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. м’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.