Поясніть значення іншомовних слів-термінів, які вживаються в текстах договорів. складіть 3 речення. форс-мажор, ноу-хау, бартер, імпорт, експорт, оферта.

Форс-мажор  -  непердбачувана  ситуація;   ноу-хау  - новий  винахід  чи  прилад,  який  користується  популярністю;   бартер -обмін  товаром  чи  послугами;   імпорт  -  ввезення  товарів;   експорт  -  продаж  товарів  іншим  країнам;   оферта  -  офіційна  пропозиція  укласти  угоду.

1) я бачив, як у небі пролітали літаки, як дорогою швидко їхали автівки, як весь світ зійшов з розуму. , (як), (як), (як).  від головного до кожного зі підрядних буде три стрілочки із питанням "що? "  2) коли б я знала правду, я би не мовчала, щоб не затримувати вас. (коли б),    , (щоб). відповідно від головного стрілочки до залежних. до першого підрядного "якби? ", до другого "з якою метою? "  3)    мене охоплює жаль, коли я чую, що весна буде пізною. , (коли), (що). від першого до другого "коли? ", від другого до третього "що? "  4) я зрозумів це, коли життя вже витікало з мене, мов пісок крізь пальці, коли мій час скінчивсь без вороття. , (коли), (коли).  від головного до кожного зі підрядних буде дві стрілочки із питанням "коли? " 5) у мене не ринули сльзи, коли я почула, що містера ріда уже немає. , (коли), (що). від першого до другого "коли? ", від другого до третього "що? "  1) світали ночі, вечоріли дні.  2) машина ніби пролетіла пустелею, пісок здійнявся вихором.  3) настала весна, за вікном свіжо пахне цвіт аличі.  4) сонце світить, висока тінь будинка покрила більшу поверхню дитячого майданчика.  5) він був художником, я ж писала книги. 

Історизми — це слова або їх окремі значення, що вийшли з ужитку, оскільки зникли реалії, які вони називали, і в сучасній мові відсутні їх синонімічні замінники. це назви понять матеріальної культури, соціально-політичної сфери, професій, звичаїв, обрядів тощо: аз (літера а), аероплан (літак), мир (світ), штука (мистецтво), рогатина, сагайдак, жупан, десятина, аршин, алтин. історизми не мають синонімів у сучасній мові. тому їх використовують тоді, коли виникає потреба дати характеристику минулим епохам, назвати подію, що відбулася колись, зникле явище чи поняття. наприклад: «сагайдачний гартує козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець зигмунда. спирався він на старшину, але не рвав і з сіромою, бо розумів, що голота — велика сила». архаїзми (від гр. archaios «стародавній» — це витіснені іншими синонімами назви понять, що існують і в наш час: десниця (права рука), перст (палець), вия (шия), уста (губи), ланіти (щоки), зріти (бачити), письмовець (письменник). застарілі слова можуть знову входити до активного словника як назви відроджених у нових умовах реалій: гетьман, гривня, мічман, прапорщик, а також із набуттям нового значення: більшовик — член більшості у верховній раді; яничар — той, хто зрікся рідної мови, культури, батьківських звичаїв; баталія — сварка, бійка. неологізми (від гр. neos — новий і logos — слово) — це слова, що позначають нові поняття і предмети. вони поділяються на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми або слова професійного жаргону. використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові. неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій чи науковій мовах. це слова на зразок автосалон, екофорум, комп’ютер, модельєр, марафон, стиліст, прес-секретар, телефакс, супутникова інформація, робот тощо. неологізми другої групи, які включають слова ваучеризація, спікеріада і нескінченну низку новотворів із додатком євро (євроремонт, євроманікюр, єврокухня), не варто вживати в офіційній діловій мові. це стосується слів, які в українській мові мають прямі відповідники усталеного традиційного значення: домінувати — переважати ексклюзивний — виключний екстраординарність — особливість. слово вмирає з трьох причин. перша — коли зникає народ, носії цієї мови, друга — коли зникає предмет, поняття чи явище, яким його називали. обидві ці причини є об’єктивними, оскільки зумовлені реаліями дійсності. третя причина — суб’єктивна: існуючі реалії починають зумисне називати інакше й навіть іншою мовою. наприклад, існує й донині верховна рада україни, а не парламент, головує на ньому, звичайно, голова, а не спікер, виборці, а не електорат, обирають міського голову, а не мера міста, в якому зникли крамниці й магазини, а натомість з’явилися шопи, бутики й маркети. декілька порад щодо вживання неологізмів, іншомовних слів у діловій мові та в науковому стилі: а) не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їх прямі відповідники; б) треба використовувати іншомовні слова лише в тому значенні, в якому вони зафіксовані в сучасних словниках, а якщо є синоніми — добирати потрібні найточніші відповідники, виходячи з контексту; в) не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його український відповідник. перевага надається державній мові, що значною мірою полегшить діловодство й уникнути небажаних двозначностей і помилок.