Складіть і запишіть невелику казкку (одна сторінка) введіть до тексту діалог. прочитайте казку своїм батькам та однокласників.

  сьогодні вранці я збиралася на прогулянку,адже був вихідний день і мені нема було чого робити вдома. на вулиці була дуже гарна та ясна погода,яка так і манила мене. коли я вийшла,то ,чомусь, нікого не було з моїх товаришів та друзів, і це мене   засмутило,бо дуже хотілося пограти   у нову гру.    так я сиділа   дуже довго,але раптом,щось маленьке промайнуло в мене перед очима. я не зрозуміла нічого і продовжумала сидіти на лавочці. через декілька хвилин до мене ,з великими очима,підбігло діти,які голосно викрикували незрозумілі слова: -де? ! -ти бачила? ! -а куди пролетіла? ! -куди? я, не розгубившсь, запитала: -що і куди пролетіло?   а вони мені: -тільки-но що біля тебе пролитав стриж,куди він полетів,куди? ! я,трохи подумав,зрозуміла про що йде мова і сказала: -здається туди полетіла щось маленьке   і дуже швидке,-і показала у сторону до великого дуба. усі діти раптом побігли туди, і я вирішила не відставати від них.коли ми підійшли до того дерева,то побоачили маленького стрижа,що лежав біля дерева майже не рухаючись. діти,не помітивши мене, почали вигадувати,як маленькій пташці,і я запропонувала: -давайте віднесемо її до діда панаса,він дуже любить птахів і з радістю нам .  діти дуже зраділи моїй пропозиції і кричали: -веди! -веди,скоріше! і я  відвела усіх до діда. спочатку він уважно розглянув пташку,щось дуже швидко зробив,дав її і вона опритомніла. виявилося,що у пташки було зламане крило,а дід панас легко перев`язав його. -дякуємо вам! дякуємо! -кричали ми діду.  а потім усі і подякували мені: -дякуємо і тобі, ти нас дуже виручила! пішли з нами гратися! -авжеж ходімо! - з радістю сказала я.   так я познайомилася не лише з новими й гарними друзями,а й   бідній пташці. це був найкращий день!         надеюсь тебе понравилась моя сказка)

у чому полягає сенс життя              життя - це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. але деякі люди асоціюють це слово із словом "існування". з одного боку, це доцільно, а з іншого - ні! є навіть такий філософський вираз: "треба жити, а не існувати! " саме слово "існування" у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. а "життя" тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. ми будемо розглядати сенс людського життя. хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. 

Найбільша цінність нашої незалежної держави не заводи і фабрики, не шахти і нафтові свердловини, навіть не лани та сади. найбільша наша цінність – люди. без їх діяльної участі, без їх творчої наснаги не була б наша земля такою прекрасною, якщо б взагалі вона існувала. тепер, здається, зрозуміло, що відроджувати необхідно власне людину.що означає «відродити людину» ? це означає повернути їй віру в майбутнє, вилікувати її від залишків страху, надати можливість кожній вільно розвивати свої здібності. нарешті, просто подарувати кольорову повітряну кульку червневого сліпучого дня. людина повинна мати можливість реалізувати всі свої прийнятні із суспільної точки зору вподобання й бажання. їй ніхто не повинен у цьому заважати.  цікаво знати, що станеться тоді, коли гідність і цінність кожної окремої людської особистості буде відроджено? на мій погляд, усе буде досить просто, і охарактеризувати такий стан речей можна буде такою фразою: «життя нарешті налагодилося! »  чи ми не забули про відродження економіки, мистецтва, сімейних традицій? звичайно ж, ні. справа в тому, що коли на суспільно-політичну й економічну арену вийде нова людина – сильна, сповнена почуття власної гідності, чесна й чиста, – то остаточне відродження в усіх сферах нашого життя стрімко посуне вперед. і, запевняю вас, ми ще будемо свідками цих подій недалекого майбутнього.