Художній твір опис будь якого шкільного предмету із пенала

Зсамого дитинства я постійно крала тихесенько ручки з маминої сумки! вони були такі класні, різнокольорові, я завжди мечтала.что коли піду до школи і в мене буде стільки ж багато ручок! і ось я вже в 11 класі, одинадцять років я з дня в день ношу в школу ручки, ручка-в моєму піналі шкільно-необхідний предмет! адже тільки написавши, я можу здати свої роботи! адже тільки написавши записку, я можу признатся в любові! развивай дальше тему

із города трапезонта (трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. господар галери — алкан —паша, "трапезонтськоє княжа". на галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. першим старшим між невольниками був самійло кішка, гетьман запорозький, другим — марко рудий, суддя військовий, третім — мусій грач, четвертим — лях бутурлак, "ключник галерський".

алкан — паша поїхав до города козлова провідати дівку санджаківну і влаштував там гуляння. та не довіряв він самійлові кішці і підіслав двох турків на галеру підслуховувати. а саме в цей час самійло кішка підмовляв ляха бутурлака повідмикати невольників і дорікав йому за те, що він прийняв бусурменську віру. на що лях бутурлак образився і відмовився відмикати невольників. турки, що підслуховували, почули розмову і повідомили про неї алкан —пашу. аби віддячити ляху бутурлаку, паша послав йому на галеру дорогі напої. та в душі ляха слова самійла посіяли сум та неспокій. він посадив поряд себе гетьмана й почав з ним пити, аж поки не заснув. тоді самійло відімкнув усі замки на руках та ногах невольників і наказав їм удати, що вони й досі закуті в кайдани. турки повернулися на галеру і, не побачивши підозрілого, спокійно полягали спати. бранці ж познімали з себе кайдани, покидали в море турків, самі перевдяглися в їхній одяг і попливли мимо цареграда у рідну землю.

одного разу почався сильний дощ. спочатку декілька, а потім більше й більше падало крапельок на землю. вони немов раділи своєму падінню. згодом ціла вулиця ледь не пливла по воді. одна краплинка легко приземлилася і впала у джерельце. вона вже була майже на дні, як десь далеко побачила світло. їй стало цікаво і вона подалася туди. там краплинка побачила фабрику, на якій виготовляли ліки. вона вскочила в одну пляшечку і побачила те, чого ніяк не сподівалась. на неї дивились такі ж, як вона краплинки і усміхались. вони розказали їй про себе і про їхню важливу роботу (адже з них виготовляють ліки). з того часу вони потоваришували.

після того, як друзі-краплинки попали в аптеку, лікарства для полоскання горла купив чоловік в якого захворів хлопчик. коли хлопчик полоскав горло вода потекла по трубі в каналізацію. краплинці так те, що вона є діткам лікуватись, що вона знов захотіла потрапити на фабрику. побачивши на березі жабку вона почала просити в неї . жабка погодилася їй . вони йшли і йшли і побачили пікнік.

там сиділо четверо дітей. одна дівчинка сміялась і почала давитись. краплинка дуже захотіла їй . вона і її друзі з такою силою стрибнули дівчинці в рот, що проштовхнули їжу. тепер краплинка з своїми подругами живуть і гуляють по небу. коли вони сміються, то просять сонечка посвітити проміння на землю, а коли сумують то просять вітру і дощиком на землю. тоді вони відвідують жабку. потім повертаються додому. а на небі світить сонце. з'являється веселка.