Скласти речення з поданих слів: у, сріблястий, береза, листя, пахне, сік

У  сріблястої  берези  листя  пахне  соком.

1. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення і речення?

В синтаксис;

2. Укажіть види речень за емоційним забарвленням.

А окличні й неокличні;

3. Вставні слова — це…

В слова в реченні, що вказують на ставлення мовця до висловленої думки;

4. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо:

В двокрапку;

5. Речення з поширеним звертанням є в рядку

Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

6. Двокрапка між узагальнювальним словом та однорідними членами речення ставиться в реченні (розділові знаки пропущено

Г Усе тимчасове: інструкції, слова і гроші.

1. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:

Г Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста».

2. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово)

(1) мої Г додаток;  (2)дивилася Б присудок;  (3)вода А підмет; (4)очима  Г додаток

3. Укажіть ускладнювальний елемент речення (замість крапок поставте пропущені літери).

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю — і дитинство, й розлука, і вірна любов. Г однорідні члени речення.

1. Установіть відповідність між типами речень та прикладами

1 означено-особове Б Буду сонцем у серце дивитись.

2 неозначено-особове  А На вигоні палили вогнище.

3 узагальнено-особове  Д Решетом воду не носять.

4 безособове Г Нам треба голосу Тараса.

2. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом

1 обставина  А Через якийсь час, пополуднувавши, вся сім’я сиділа під хатою, на призьбі.

2 додаток  Д Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з математики.

3 прикладка  Б Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність, стольне місто, Києве.

4 означення В Залякані нарами й нагаями, селяни вдавали тихих і покірних людей, які готові робити всяку роботу, усе, чого тільки забажається панам. Г Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення уроків.

Живи(присудок, дієслово), цвіти(присудок, дієслово), вкраїнська (прикметник) мово(іменник), зціляй(присудок, дієслово) і душу(додаток, іменник), і вуста(додаток, іменник).

Фіолетовий(означення, прикметник) колір(підмет, іменник) символізує(присудок, дієслово) дружбу(додаток, іменник), велич(додаток, іменник)), розкіш(додаток, іменник)

Так хто ж такий інженер, звідки і коли він з'явився? Інженер – це особа, яка одержала завершену вищу освіту з визначеного фаху.

Інженер – це творець нової техніки.

Первісно інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилось у XVI столітті в Голландії стосовно будівництва мостів та шляхів, потім інженери з’явились в Англії, а після цього в інших країнах.

Перші учбові заклали для підготовки інженерів були створені у XVII віці у Данії в XVIII віці – у Великій Британії та Франції. В Росії, до складу якої в той час входила Україна, перша інженерна школа була заснована Петром I у 1712 році в Москві.

У Петербурзі було відкрите Гірське училище, яке було прирівняне до Академії у 1772 році, інститут шляхів сполучення (1809 р.), а з 1882 року – інститут громадянських інженерів, інженерна академія (1885 р.).

У XX столітті підготовка інженерів бурхливо розширювалась як у високорозвинених країнах Європи, Aмepики і Азії, так і в Радянському Союзі, який прийшов на заміну Російській імперії.

Фактори, які сприяли визріванню інженерної праці

Нижче ми розглянемо основні фактори, які сприяли визріванню інженерної праці:

Технологічна революція.

За довгий час здійснились зміни у системі "людина-техніка", обумовлені становленням машинного виробництва, яке міститься у передачі техніці ряду людських функцій; машина виникає з того моменту, коли знаряддя перетворюються з "знаряддя людського організму у знаряддя механічного апарату."

У результаті переходу функції безпосереднього управління знаряддями від людини до машини ознаменувало собою повний перехід у всій технічній системі, після якого вона почала розвиватися по новим шляхам. Виникнення машин визначило початок нового вторинного етапу у розвитку техніки механізації виробництва.

Необхідність винаходити та пристосовувати у промисловості piзнoгo роду машин викликало потребу у спеціалістах, які спроможні здійснювати цю діяльність не від випадку до випадку, а завжди. У результаті з’явились робітники та інженери, на яких покладалась задача працювати переважно головою.