Складіть загадки про місяць і сонце, вживаючи прикметники. дякую!

Ой за лісом за пралісом золота діжа ходить. (сонце) кругленьке, ясненьке півсвіту освічує. (сонце) на блакитній тарелі золоте яблуко катається. (сонце) рогатий, а не бик, пливе, а не качка. (місяць) не електрика, не газ –  світить всюди в нічний час. (місяць) серед ночі на небі біліє, тьмяно світить, та зовсім не гріє. (місяць)

тільки-но сходить сніг навесні, до життя пробуджуються одні з найулюбленіших дерев, що ростуть у наших краях. вони прикрашають вулиці українських міст та парки, а також ліси та поля. вони ростуть майже скрізь. це берези.

весна ще не запанувала у світі, а під білою березовою корою вже стрімко біжать соки. це гарне дерево після зимового сну готується до нової пори.

спершу набухають яскраво-зелені березові бруньки. потім вони розкриваються у клейкі запашні листочки. я обожнюю їхній запах після запахів зими та сирості – адже це справжній аромат весни та життя! спершу ці листочки маленькі та схожі на сердечка. поволі вони стають більше та одягають білокоре деревце у шати свіжої зелені. тоді дерево прикрашає себе ще і пахучими світло-зеленими сережками.

бувають берези із сірою корою, навіть із чорною. наука каже, що видів цього дерева у світі зустрічається біля ста сорока. але найгарніша – це біла береза. навесні вона нагадує тоненьку юну дівчину. гнучка берізка наче вдягнена у сліпучо-біле вбрання, подекуди з чорними смугами. а зверху ще й яскраво-зелений плащ накинутий. до того ж ця красуня одягає сережки.

берізки навесні дарують нам, окрім насолоди своєю красою, ще одну цінну річ. це березовий сік, який дуже корисно пити, особливо дітям. лісничі вміють зібрати цей цілющий напій обережно, щоб зайвий раз не зашкодити дереву. але деякі «збирачі» роблять це жорстоко, полишають на дереві надрізи, наче відкриті рани, з яких даремно тече сік. не можна такого робити, берізки треба берегти. і тоді кожної весни красуні в сережках будуть радувати нас своїми стрункими постатями, свіжими ароматами та, у разі потреби, живильним напоєм.

Явважаю, що успіх приходить, перш за все, до впевнених у собі, працьовитих, цілеспрямованих людей. це можна аргументувати тим, що невпевнена у собі особа нічого не буде нікому доказувати, також вона не може постояти за себе, довести свою правоту. що ж до цілі, то людина без цілі постійно метушиться, хапається за різні справи, не доводячи їх до кінця, бо не знає, що їй спавді необхідно.       є таке  прислів'я: "під лежачий камінь вода не тече" .  це дуже чітко підкреслює, що для досягнення успіху потрібно працювати, багато       розглянемо роман валер'яна підмогильного "місто". (у цьому творі порушено проблему спів існування "тваринного" і духовного в людині.   все в ньому гарне, але душа погана- можна сказати про головного героя). степан радченко, селянин, приїзджає до міста з метою його підкорити; і йому, в якомусь сенсі цього слова, це вдається. навіть не закінчивши свого вищого навчального закладу, степан починає викладати лекції з української мови. хоча спочатку він її знав погано, на лекції не ходив, але перед іспитом спепан все ретельно вивчив; вивчив на стільки ретельно, що навіть шокував екзаменуючого рівнем своїх знань. до того ж, радченко стає письменником і не просто пише та складає до шухляди, а заробляє на цьому гроші. не можу сказати, що він був дуже талановитий в мистецькому плані, бували й кращі, але він упевнено приходить до редакції, цілковито впевнений у своєму таланті, а також посилає свої твори до видавництв.   степан радченко упевнено крокував по своєму життю, хоча це й був, в якомусь сенсі, "шлях через трупи", і прийшовши "з низин" досяг вершини успіху.       біл гейтс, яскравий приклад того, як поставивши ціль і багато працюючи для її досягнення, можна досягти успіху в житті.       будьте впевненими, працьовитими, оберіть для себе мету   життя і це вам досягти успіху!