Як ви розуміете прислів`я: вік живи-вік учись(не меньше 5речень)

вік живи - вік учись

навчання людини починається з народження і триває усе життя. спочатку люди навчаються у школі. ті, кому шкільних знать виявляється замало, продовжують своє навчання в коледжах або вузах. навіть коли людина йде працювати, вона не перестає навчатися. в процесі роботи людина постійно вивчає щось нове, тому що сучасні технології не стоять на місці.крім того, людина продовжує навчатися життєвої мудрості. адже неможливо знати усе про все, люди обмінюються своїм досвідом, і таким чином теж навчаються.

Деякі мої однокласники вже вирішили, ким стануть в майбутньому. Одні хочуть бути економістами і адвокатами, бо це престижно і модно, інші – програмістами, бо це високооплачувана робота. А я вважаю, що треба обирати таку професію, яка була б тобі до душі.

Мене дуже захоплює професія журналіста, особливо спеціального кореспондента. Людина, яка обрала цей фах, має бути розумною і вміти формулювати свою думку, а також чесною, щоб справедливо висвітлювати події. Але свобода слова можлива лише у незалежній і демократичній країні, якою стала наша Батьківщина у 1991 р. Ця професія для мужньої людини, яка не розгубиться у надзвичайній ситуації, адже спецкори дуже часто ведуть репортажі з гарячих точок.

В наш час ця професія стала особливо актуальною і потрібною через надзвичайну загрозу світового тероризму.

Я знаю, що для того, щоб стати журналістом, треба багато вчитися. Необхідно не тільки добре володіти українською мовою, а й знати кілька іноземних, щоб вміти спілкуватися з людьми з інших країн, якщо знадобиться. Я вчу англійську і німецьку мови, займаюсь спортом – туризмом, щоб підготувати себе фізично.

Я впевнений, що обрав цікаву і потрібну людям професію, і готовий наполегливо працювати, щоб стати журналістом.

Объяснение:

Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.

Напередодні ми , як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.

Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали

рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.

Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.