Записати подані речення у формі діалогу. андрійко запитав у мами, чи пам"ятає вона вазу, яку у їхній родині від покоління до покоління. мама відповіла, що пам"ятає. хлопчик на це зауважив: "а моє покоління її щойно розбило".

Мамо,чи памятаеш ти вазу,яку в наший родини вид поколиння до поколиння? -запитав андрийко. -памятаю.-видповила мама -а моэ поколиння щойно ии розбило.-зауважив на це хлопчик.

зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, інтернету. тому часто доводиться чути, що інтернет та книжка стали ворогами. мовляв, інтернет витіснить надруковану книгу. а я думаю, що це абсурд.

раніше те саме казали про телебачення. але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. а не читають книг ті, хто й без телевізора та інтернета нічого б не читав. просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в інтернеті та граються смартфонами.

я вважаю, що інтернет, навпаки, є книзі. зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. наприклад, твори для шкільної програми. раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. а тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».отже, книги стали доступніші завдяки інтернету.

ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. в ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею.

я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився інтернет. я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому . а тепер попросиш книгу, а у відповідь: «скачай в інтернеті». не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.

Коли тато приніс барометр, усі зраділи. а чи знаєте ви, що таке барометр? так от послухайте. барометр нагадує годинник. такий са­мий круглий, під склом, зі стрілкою посередині. але замість цифр на ньому написані слова: «дощ», «вітер», «ясно» та «перемінно». стрілка і вказує, чи буде дощ, чи вітер, чи хо­роша, ясна погода. а якщо ні те ні се — вона стоїть на «пере­мінно». татко забив у стінку гвіздок, а мама повісила на ньому ба­рометр. усі поставали навколо, дивляться: стрілка показує на «ясно». —    зручна штука,— посміхається татко. тільки дідусь не звернув на барометр ніякої уваги. —    він мені,— каже,— ні до чого. я й без нього знаю, чи буде дощ. у мене свої барометри на кожному кроці. тільки дивись уважно та примічай…