1.що можна сказати про умовно прості речення у складносурядному? про відносини, в яких вони перебувають одне з одним? а: вони рівноправні, без жодних сполучників б: одне залежить від іншого, без сполучників в: вони рівноправні, з'єднані сполучником г: одне залежить від іншого, з'єднані сполучником 2. складним є речення: а: я сиджу тихо, наче мишка, намагаючись навіть не дихати. б: бо я вже давно мав би спати, обійнявши подушку чи якогось там ведмедика. в: той ведмедик дійсно існував колись, але вже років зо три, як то кажуть, відійшов у вічність. г: але про це знаю лише я, бо ніхто й не помітив 3. у якому з цих речень є сурядний і підрядний зв’язки між його частинами? а: я вважаю, що не варто складати думку про людину за її правописом. б: адже не кожен, хто пише з помилками, є безнадійним бовдуром. в: от я, наприклад, вважаю, що зміст важливіший за форму, а правопис – це лише форма! г: але дехто пихатий та зарозумілий весь час товкмачить, що правильно писати – це ніби носити чистий одяг і вмиватися кожного ранку. 4. яке з цих складних речень має між своїми частинами безсполучниковий і сурядний зв’язки? а: чесно кажучи, мені вже давно здається, що всі ці коми й тире лише заважають нормальним людям. б: я б із задоволенням заборонив мучити дітей усіма цими правилами, але хто ж мені дасть: грамотії й зануди захопили владу в цьому світі. в: вони кожного року вигадують нові правила й нові підручники, щоб заплутати нас остаточно. г: давно вже треба заснувати партію, що захищатиме права людей, яким байдуже до їхніх правил і їхніх підручників. 5. у якому з речень є безсполучниковий зв'язок? а: чому це так конче потрібно, щоб усі слова писалися завжди однаково? б: от мені цікаво: у слів хтось спитав, чи хочуть вони завжди виглядати однаково, а чи краще їм час від часу змінювати свої обличчя? в: я просто впевнений, що нікому це й на думку не спало, крім мене. г: а продукувати такі геніальні думки я можу лише тому, що маю час мислити, бо не витрачаю його на всілякі правила та інші дурниці.