Составить смешное предложение со словами корона и корова

Надягла корова корону, щоб у стаді найважливішою бути, але не врахувала вона те, що всі інші корови нічого в цьому не розуміють

Корова нашла корону, корова надела корону, корове налезла корона, корова стала землёй

                                                                      літня пригода  ось і настав ще один літній, теплий ранок. івась дуже хотів погуляти зі своїм другом сашком, бо сам він (івась) повинен був їхати відпочивати, то ж це був його останній день з друзями. хлопці домовилися, що підуть у ліс, так як там вони ще не були.    коли вони зустрілися, зразу вирушили на пригоду. коли хлопці майже дойшли до лісу, івась побачив дивний кущ, на якому росли не знайомі йому ягоди. він вирішив скоштувати їх. та коли він майже дойшов до того куща, він упав в яму. хлопець дуже налякався, так як він нічого не підозрював і для нього все це відбувалося швидко. сашко намагався йому , але яма була занадто глибока. тоді сашко вирішив що він покличе . івась   починає смеркати. хлопець сильно нервує. здалека чути, як виють вовки. тоді хлопець ще більше починає зовсім івась чує як до нього хтось наближається, він подумав що то , яку покликав сашко. тоді він (івась) почав кричати, щоб його було легше знайти. але хлопець глибоко помилився. це були не люди, а зграя вовків. коли івась побачив їх, він зацепинів від страху, а вовки намагалися дістати хлопця не пригаючи до нього. і коли вовки оточили хлопця зверху, почувся дальній, голосний крик. це були люди, які прийшли на івасеві. але вовки не відступалися. коли люди вже дойшли достатньо близько, звірі побачили що людей значно більше ніж їх і почали тікати.  івася витягнули з ями, але він ще був досить наляканий, щоб щось розповісти, або запитатися. батьки не дізналися про його необачливість, але івась зробив для себе висновок і це був для нього великий урок.  якось так) там закінчення можеш своє придумати, в мене просто фантазія закінчилася) 

Настало літо. я приїхала до бабусі в гості і вирішила піти до ранкового дніпра. водичка ще не встигла нагрітись. я скинула свої босоніжки і пішла берегом.  раптом я побачила хлопців, які щось вирішували між собою. я захотіла з ними познайомитись. - привіт! - сказала я посміхаючись. на моє щастя хлопці виявились привітні. - привіт! -сказали   хлопці,- не хочеш з нами пограти в гру   "пригоди" ?   - залюбки!   ми мішли до лісу. на землі лежала розбита склянка. один з хлопчиків необачно  став на неї ногою. рана виявилась глибокою, ми взяли його під руки і вивели з лісу і викликали швидку . на наступний день ми прибули до цього хлопчика в лікарню. йому робили складну операцію.  - одужуй! - сказали ми і пішли. - дякую! - радісно сказав хлопчик. я зробила висновок, що треба бути завжди обачним і тоді все буде добре.