1. головні та другорядні герої повісті "гуси-лебедi летять" 2. доберіть правильне закінчення до висловлювання "михайло стельмах змальовує своііх рі " : а) як зовсім чужих і байдужих для нього людей; б) як найдорожчих, найрідніших, найближчих людей; г) як недосяжних і лише здалеку обожнюваних людей. 3. від імені кого ведеться розповідь, чи характерно це для автобіографічноі повісті? всем кто сможет !

Объяснение:

В університеті   мені подобається навчатися. Там студентів, хоч греблю гати. Звісно, бувають викладачі без душі, а є такі, що комар носа не підточить. У мою ахілесову п'яту поцілив викладач з історії України і економики . Мене кидало і в жар і в піт, але якось я склав іспит на хорошу оцінку, а точніще на 5 балів . не потрібно усе брати близько до серця, а спокійно, виважено оцінювати ситуацію. На іспитах аж земля горить під ногами. Часом о третій ночі мені надають на горіхи мої співмешканці. Але ж дружба - то святе. Я сушив голову п'ять років день у день. Результат очевидний. Я отримав диплом магістра і золоту медаль, і знайшов оту золоту середину у своєму житті. Зараз убив два зайці: працюю офіційно на роботі і підробляю репетитором по економіки .

 Одного світлого сонячного дня мої товариші та я відправились на прогулянку. Коли почало темніти, ми зрозуміли, що загубились. Батьків турбувати не хотілось, бо вони б почали нас лаяти. З цієї ситуації ми вирішили виходити самотужки.

   Довго-довго ми блукали невідомими вулицями, питали у людей, як знайти нашу вулицю. Ми вже не сподівались на щастя, як до нас під'їхала автівка. Спочатку ми злякались, а потім побачили у водії батька нашого товариша Антона. Він нас довіз додому та навіть нічого не повідомив батькам. Ось така пригода сталась.