Антонім до слова міцний (міцний сон) , слабкий та легкий вже використали, треба ще

Тривожний сон, неспокійний сон

Моє село

Маленька крапелька величної держави —

моє село, багато є таких!

Зазнало лиха, бідувань і слави

Воно живе і вічно буде жить!

Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.

Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.

Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

Чи були ви в музеї українського народного мистецтва? якщо були то, думаю, ви бачили керамiку - це виробы народного гончарства. а пам'ятаєте тi чудовi вази, горщики, глечики? цю красу протягом столiть робили гончарi з глини. глина - це справдi безцiнний скарб! з неї роблять багато рiзних речей. майстер заливає глину водою i мiсить, поки глина не стане дрiбною, чистою й м'якою. цей процесс дуже важливий. готову глину вiн кидає в центр гончарного кругу. кiлька торкань i на крузi з'являється макітра, ваза чи мисочка. потiм майстер лiпить з глини лева, оленя, що захоче. це все потiм розмальовує фарбами-ангобами. далi, майстер, просушивши вырiб, ставить його в пiч. випалювання - важлива частина. пiч мати високу температуру й не втрачати її. пiсля випалювання вироби стають мiцними. тепер їх покривають поливою й ставлять для повторного випалювання. i от керамiчний вибiр готовий!