Все - із доброго чи злого-починається змалого листя виросте з листочка, з нитки витчиться сорочка. хліб - з маленької зернини, дощ - із чистої краплини. проганяй мерщійдрімоту і рукам давай роботу. 1) знайди в тексті прикметники , визнач їх відмвнок, познач 2 ) знайди в тексті прикметники - антоніми

Антонiми: добрий-злий,дрiмота-робота,

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.

 

жила- була у полі посереди троянд ромашка- та звали. ії білосніжкою. богато років вона провела серед   троянд, і вже втратила надію, що колись знайде своїх подружок.

і ось одна жди прийшов хлопчик на це поле, та вирішив зібрати букет для своєї матусі з троянд.

збирав -   збирав, та натрапив на білосніжку. та ї каже:

- мабуть цієї ромашці сумно буди   однієї у цьому полі. заберу ка я її до себе в двір. там посаджу до інших ромашок.

і ось коли хлопчик  посадив у дворі білосніжку, всі інші здивувалися, тай спросили її :

- ти хто? - запитала одна з них.

- мене звуть білосніжкою. багато років я провила у полі з . і ось на решти …- не встигла вона доказати як ії перебили.

- дівчата, в нас новенька. до нашої родини добавилась ще одна ромашка!

ось так білосніжка   знайшла свою родину!