Будь ласка іть. треба скласти розповідь про шкільне життя

Ядобре пам’ятаю свій перший шкільний день – своє перше вересня. це один з найдорожчих днів у моєму житті. біля ошатної і красивої школи грає музика. багато квітів. наче на святковому вокзалі когось проводжають. і серед них – ти. ти вирушаєш у далеку дорогу, в подорож в країну під назвою школа.за час цієї подорожі ми дізналися багато нового, відкрили нерозгадані таємниці. ще вранці не здогадувалися, чому буває день і ніч, а тепер можемо самі кому завгодно пояснити. ми познайомилися з різними рослинами, і навчилися їх самі вирощувати. ми дізналися, що таке електрика, і вона стала нашим другом. і найголовніше: ми зрозуміли, яке велике чудо – книга.з кожним роком я з нетерпінням чекаю перше вересня. для мене це свято, яке я запам’ятаю на все життя. шкільні роки – самі безтурботні і найщасливіші роки. хоча деякі так не вважають і хочуть швидше покинути школу, хочуть бути самостійними, дорослими. і часом забувають про те, що дорослий світ – дуже непростий світ. у кожного з нас є свої проблеми, які нам дуже важливими. ми вважаємо, що нас навантажують, не розуміють, змушують вчитися, не дозволяють довго гуляти. тому і мріємо швидше стати самостійними. але ми не замислюємося про те, що в дорослому житті набагато важче. адже разом із закінченням школи закінчується наше дитинство. як ялинкове свято, кінчаються казки, як стрічка в кіно, обриваються сни. вже не сподіваючись на чиїсь підказки, ми самі повинні вирішувати всі завдання. деякі вважають, що всі школи однакові. але це не так. шкіл багато, але кожна школа, як і людина, має своє обличчя, душу, серце. а душа школи залежить від головних дійових осіб – учнів і вчителів. кожен з нас запам’ятовує щось своє про рідну школу. для одних – це дискотеки і шкільні вечори, для інших – олімпіади, конкурси, улюблені уроки, а для мене – перший день у школі. але найголовніше – у школі ми здобули справжніх друзів. кажуть, що шкільна дружба найміцніша. може бути, тому, що ми багато часу проводимо разом, добре знаємо один одного. і, звичайно ж, на вечорах шкільних друзів нам завжди буде що згадати про наше шкільне життя.

Удавні часи в одному царстві жили собі добрі та веселі люди. вони працювали не рук і тому їхня держава славилась багатством та достатком. а недалеко, серед темних скель у чорній печері жила зла чаклунка. вона давно розмірковувала над тим, як завдати шкоди людям. чаклунка взяла свою чарівну палицю, ударила тричі об землю і промовила: «хай ці щасливчики забудуть свої імена, хай діти забудуть імена батьків, а батьки — імена дітей. тоді вони обов’язково посваряться». і враз люди стали злі, роздратовані, сумні. так тривало доти, доки мешканці царства не зрозуміли, що вони забули свої імена, імена знайомих, назви всього, що їх оточувало. а як повернути імена, як дізнатися про назви предметів вони не знали. якось до їхнього царства потрапив добрий мудрець, люди розповіли йому про своє горе і попросили про . — добре, я вам повернути свої імена, але це буде не відразу,— пообіцяв мудрець.— а поки що я вам слова замість імен і назв, які забрала зла чаклунка. запам’ятайте, ці слова будуть тільки вказувати на особу чи предмет. ви зможете говорити між собою, не називаючи імен та предметів. наприклад: кожен з вас про себе говоритиме «я», а якщо вас буде багато — «ви». розпові про когось або про щось, кажіть «він», «вона», «воно», а якщо їх багато — «вони». а поки прощавайте, я йду до злої чаклунки. чаклунка погодилася віддати людям їхні імена за умови, що мудрець відгадає її загадки. - по білому полю чорним маком сіяно. - не думає, не гадає, а інших навчає. - на базарі не знайти, на вагах не зважити. мудрець відгадав загадки, і чаклунці довелося віддати людям імена. але мешканцям веселого царства дуже слова, які їм подарував мудрець, і вони залишили їх собі, щоб уживати у мовленні замість імен.

Мій улюблений вид спорту- баскетбол. це дуже рухлива і цікава гра, також це ще й командна гра, що дуже важливо в спорті. капітани зазвичай стають горою за свою команду, захищаючи свою честь і повагу до інших. дуже часто ми спостерігаємо як гравці дуже серйозно налаштовані на перемогу і вони це зможуть досягти, як будуть більше грати в команді і підтримувати один одного. (ну взагалі то, зі свого досвіду знаю, що перемогу можна отримати тільки командою, а не самому) якщо я тобі правильно написала, ти не міг би поставити і і підписатися на мене, )