Мабуть, в куток я знову стану: заліз язик мій іть речення, !

Заліз язик мій у сметану!

час від часу життя людства змінюється, в різні епохи розвитку суспільства для тих чи інших суспільних відносин були властиві різні особливості. це стосується і характерів людей, зокрема, їх ставлення до виховання та вихованості. проблему вихованості не варто зводити до ввічливості і володіння хорошими манерами, адже вона набагато складніша.

для розуміння проблеми вихованості необхідно, по-перше, визначити коло осіб, які впливають на дитину і тим самим виховують її. як і раніше, першочергову роль відіграють батьки. саме вони можуть замість дитини вирішувати, чим вона буде займатися і як їй проводити свій час. наприклад, у них є можливість записати дитину в секцію і наполягти на відвідуванні її. також вони можуть не робити цього, але таким чином дитину виховуватиме хтось інший – ними можуть стати якісь авторитетні друзі з подвір’я або навіть телебачення та інтернет. ставлення батьків до виховання теж може бути різним – вони можуть прищеплювати дитині якісь принципи чи дозволити їй розвиватися самостійно. у другу чергу дитину можуть виховувати школа і вчителі. але це може статися лише за умови достатнього високого авторитету вчителя в очах учня.

що можна сказати про сучасність і важливість виховання сьогодні? мені видається, що сьогодні все більша кількість батьків використовують демократичний спосіб виховання і не обтяжують дитину безліччю правил і принципів. нерідко через цю ситуацію на перше місце в плані виховання для дитини виходять сучасні засоби масової інформації, інтернет та друзі. але чому можна навчитися з цих джерел? цілком зрозуміло, що всі вони стверджують переважно про споживчі цінності і виховують не ту людину, яка шанобливо ставиться до оточуючих і намагається врахувати чужий інтерес, а зухвалу і впевнену в собі людину, яка абсолютно не замислюється про інтереси інших. складно сказати, гарне таке виховання або погане. якщо поглянути на реальність сьогоднішніх днів, можна констатувати, що найбільших успіхів дійсно добиваються люди, які сильніше бажають його досягти і не дуже сильно замислюються про загальні людські цінності. не можна назвати цих людей невихованими або неввічливими, вони просто виховані таким чином, щоб досягати успіху.

Извини что мало. эгоизм-(от лат.я)это самовлюбленный человек.думать только о себе,беспокоиться только о себе и заниматься только собой-основные признаки эгоиста.часто эгоизм сопровождается либо родителями ,то есть неправильное воспитание,либо   моральным растройством.многое сопровождается отказе в определенных вешах,а может и не возможность их получить.так же на человека(особенно на слабохарактерного)воздействуют окружающие "сильные" люди.у человека срабатывает инстинкт самосохранения.этот инстинкт может проявляться в разных обликах: плач,грусть,скептизм,нервное растройство,боязнь,а больше всего-эгоизм.из этого можно сделать вывод,что эгоизм является раком души.а раком потому,что эгоизм сложно вылечит,как и саму болезнь. хотя не все так считаю,особенно эгоисты.