життя це публична цинисть без життя не може жити людина життя не за що не купиш у кожной людини е життя.
вибач бильше не знаю
Відповідь:
Українські квітиВийшли зрання на гуляння
Українські діти,
Їх стрічали і вітали
Українські квіти.
Ось волошки, сонні трошки,
Синiм шовком шиті,
Ясноокі, чисто вмиті,
Розбрелись по житі.
Ось рожева конюшина,
А на ній і комашина,
Незважаючи на ранок,
Їсть солодке на сніданок.
А чиї ж то голосочки?
To видзвонюють дзвіночки.
То вони, як телефон,
Розганяють квітам сон:
«Дзень-дзень! День!
Вставайте, квіти:
Йдуть до нас веселі діти!»
Розбрелись по полю діти —
Більші, менші і малі -
Молоді яскраві квіти
Української землi.
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: