Сэтим : ) 3. укажіть неозначено-особове речення: а) там ціле підземне місто спорудили (о. гончар) . б) і смеркає, і світає, день божий минає (т. шевченко) . в) осінь. і така тиха, така ласкава (а. головко) . г) можна вибрать друга і по духу брата (в. симоненко) .

Правильна відповідь а)

Алина – дуже красива рослина. це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. її листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець. потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з'являються маленькі зелені ягідки. вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не листя восени. калина трохи кисла та терпкувата на смак. з неї готують смачне варення та компот. зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.

"хуха-моховинка" василя королів-старого

          хуха-моховинка була лісовою, боровинкою хухою. у старому бору спонвіку жив увесь її рід. вона була наймолодшою серед хух. пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з'являлася. моховинку дуже любили в родині, і не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща.

          моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м'яким зеленим мохом.

          але недовго судилося моховинці насолоджуватися хатнім теплом. старий дід, який прийшов рубати сосну, знищив її хатинку. все було понівечено і розкидано. занепокоєні тим, що не по закону рубають ліс, хухи лісника. і серед них - моховинка. не про себе вона , хоча так постраждала, а за весь свій рід на землі!

          багато хто з хух звав її до себе, але моховинка добре знала звичаї, за якими хухи повинні мати окремі хатинки.

          не знайшовши хатинки в лісі (все було позаймане хухами), знесилена, перемерзла, вона з'явилась у теплій хаті, серед кіз, які співчутливо вислухали бідолаху і запросили лишитися та оселитися. пройшов час, і у хухи з'явилися нові друзі - хлопчик та дівчинка, які весело бавилися з затійницею. маючи добре серце, моховинка виручила з біди козу лиску, за що діти біли їй дуже вдячні: приносили все, що їм давали смачного.

          дуже сумувала хуха за своєю родиною. і тільки нещасний випадок (знову з-за старого діда, який поранив їй лапку) допоміг їй опинитися серед лісу.

          як зраділи всі хухи її появі! дружні, вони разом вибудували нову хатку. все було добре у хухи.

          раптом сталося так, що хуха-моховинка віч-на-віч зустрілася з дідом. але тепер він безпомічний, знесилений. добре серце хухи не пам'ятало зла, і вона поспішає на . побачивши ту, що покалічив, старий приготувався для помсти, а одержав порятунок.

          не захотіла моховинка, щоб її було віддячено, бо хухи роблять добро з повинності. про одне попросила - розповісти людям, що хухи добрі й не пам'ятають зла.

          ця казка несе непереможну силу добра, вірності, любові. читаючи про хуху, я згадував і карлсона, який з задоволенням бавився з малюком, і роботящу попелюшку, і герду, що змогла перенести всі страждання на шляху до зустрічі з каєм.