Мрія зими розгнівалася стара зима : задумала все живе на землі знищити , і почала з пташок . набридли вони їй веселим щебетом, невтомним гомоном . дмухнула зима холодом , зірвала листя із золотих гаїв і лісів, розкидала його по сумних дорогах . нема куди пташкам сховатися. почали вони збиратися невеселими зграйками , радилися перед далекою дорогою , потім зняйлися і полетіли за високі гори , за сині моря

Розгнівалася  стара  зима : задумала  все  живе  на  землі  знищити ,   і  почала  з  пташок .  набридли  вони  їй  веселим  щебетом, невтомним  гомоном .дмухнула  зима  холодом , зірвала  листя  із  золотих  гаїв і  лісів,  розкидала  його  по  сумних  дорогах . нема  куди  пташкам  сховатися. почали  вони  збиратися   невеселими  зграйками , радилися  перед  далекою  дорогою ,  потім   здійнялися   і  полетіли  за  високі  гори  , за  сині  моря весну шукати.  довго вони летіли над морями-океанами,  вже й крильця стомилися, аж раптом бачать перед собою зелений острівець. зраділи пташечки перепочинку, сіли на землю. аж дивляться - йде молода гарна дівчина, вся у зеленому вбранні. підійшла вона до них , та й питає: "звідки летите, що шукаєте? "   розповіли їй пташки про свою біду. іла вона їх та й каже : "ви знайшли те, що шукали, я - весна. я вам ." відпочили пташечки та й разом з весною полетіли додому. прилетіли, а там вже зима вже майже все живе заморозила, лютує. але юна весна змахнула своїми руками, і на небі розійшлися хмари, виглянуло сонечко, усміхнулося. тоді почало воно  гладити своїми ніжними промінчиками зиму, розтопило лід у її серці. соромно стало зимі, розплакалась вона, і весь лід довкола теж почав топитися. ожила природа, зраділо все живе. відступила люта зима геть. а щасливі пташки заспівали на честь весни свої найкращі пісні.

звичайно, у кожного із нас є друзі, та не всі вони найкащі, бо найкращий тільки один! та по при те, що ми знайшли одне в водному спільні риси, мені завжди було цікаво, чи так само ми сприймаємо сьогодення. роздумуючи над цим, я впевний, що нас багато що різнить.ось до прикладу, я помітив, що він любить займатися спортом, та що новий тиждень - новий вид спорту! якщо розглянути його ставлення до оточуючих, я б хотів сказати, що він часто не виконує свої обіцянки. та не зважаючи на це, він любить спостерігати за природою і помічає багато змін в ній, в той час коли інші ідуть повз чарівні квіти і не бачать їх краси. отож, на кінець я можу сказати, що мій друг по - особливому спиймає сьогодення!

на мою думку кожна людина гідна усмішки.адже вона робить життя радісним, посилює в людях віру, любов і просто покращує настрій.перебуваючи у суспільстві, можна спостерігати різні види посмішок.наприклад, посмішки бувають щирі і відкриті, теплі і привітні. усі перераховані види посмішок залежать від того, на що орієнтована посмішка. якщо посмішка дарує нам радість і тепло, то можна сказати, що людина, яка дарує її на, зичить оточуючим добра. можна із впевненістю сказати, шо посмішка людини - те, що сонячне світло для квітів. але уявіть собі, що зникли з життя людей усі посмішки, уявіть, що зникли тоді в природі усі кві на що перетвориться отож, подаруйте людині посмішку, адже вонп нічого не коштує, але дорого цінується!