Сочинить твир-роздум а тему чи э справжня дружба (на украинском)

Розпочну із того, що у кожного на це питання є свої домисли. хтось ходить і хвалиться всім, що у нього повно друзів, а хтось навпаки каже, що навіть нема з ким випити 1517.чому у людей такі різні погляди? все просто, люди просто не вміють виділяти із великої маси людей знайомих і друзів. от, наприклад, у соціальній мережі  вконтакті  у вас є 524 друга. ви справді можете їх назвати друзями? думаю відповідь очевидна, це не друзі, а просто люди, яких ви знаєте. сам по собі знаю, що деяких людей просто додав для кількості. із більшістю не спілкуюся і видаляти їх якось тепер не пасує.але, це віртуальне життя, а є ще реальне життя, де на вашому життєвому шляху зустрічається багато людей. з одними ви дружите день, з іншими – місяць, а є і такі, що на все життя. хоча, буду з цим твердженням сперечатися і ще й як.особисто мені дуже не подобається, коли друзі є тільки до столу або ж приходять лише тоді, коли вам щось потрібно. а чого б просто не зателефонувати і не спитати як у тебе справи, чи все добре? ліньки чи це прояви егоїзму? справжня дружба – це коли людина готова тобі у будь-яку хвилину, а не морозитися, що я їду у єнакієве, а я зараз на лижах, або ж взагалі вимкнути телефон.чи є справжні друзі? можливо і є, але це одиниці. чому так? ви народжуєтеся, проходить дитинство, маєте друзів, але з часом інтереси у вас змінюються і ці вже екс-друзі просто зникають.згодом ідуть різні бурси, навчання, там також з'являються друзі, але з часом і вони зникають.у кожної людини з часом починає створюватися сім'я, народжуються діти і так далі. друзі поступово відходять на другий план.не подумайте, що тут воробус лукавить. а що не так? досить часто бачив такі ситуації, коли були люди, дружили, у когось там особисте життя складалося добре, у когось ні. і ось ці, у кого не складалося згодом починали заздрити, починалися сварки і, як наслідок, не ставало друзів. також дуже багато залежить від матеріального стану друзів. якщо ти дійсно друг, то не будеш вимахуватися тим, що ти більше заробляєш. на жаль, не завжди так буває.

Андрію, бачив вчорашній випуск "голосу країни"? - ти знаєш, соломіє, я вже давно не дивився телевізор. - справді? як таке можливо? я, наприклад, без телепередач не живу. тим паче, ніколи не пропускаю ні одної улюбленої програми. - і які передачі тобі подобаються? - о, їх дуже багато, але мені найбільше до вподоби "світське життя". - зрозуміло. до речі, ти знала, що катерина осадча колись була моделлю? - ні, звичайно. проте це багато що пояснює. вона вміє вільно поводитись серед зірок шоу-бізнесу, адже розуміє, як все функціонує. - ти абсолютно права. якогось дня я бачив її репортаж із американським актором томом хенксом. - а ще кажеш, що не дивишся телевізор! я теж бачила цей випуск! вона - чудовий журналіст. обожнюю її інтерв'ю. осадча вміє піймати зірок на слизьке. мені цікаво спостерігати за тим, як відомі особистості відпові на її гострі запитання. - певне, плануєш у майбутньому вести схожі телепередачі? - життя

Папа: донечко, на дворі кінець грудня, ти знаєш, яке скоро свято? донька: слухай, пап, мені всього  11 років, звідки мені знати таке? піди в четверту вітальню на 3-му поверсі, там по-моєму календар висить. тато: ну, це свято ми вже святкували. спробуй вгадати. донька: а, зрозуміло, це те свято, коли ми їздимо на гаваї. тато: ні, донька, те свято, про яке ти говориш це твій день народження. його ми святкуємо 5 числа кожного місяця. донька: а, це той день, коли ми на танку катаємося? тато: ні, то день перемоги. донька: а, день катання на літаку? тато: ні, то день авіації. донька: а, згадала. це той день, коли ти всім кажеш, що в тебе коштів немає. тато: немає, те 1-е  квітня або день приходу податкової інспекції. але те, про що я кажу - інше свято. донька: ну, останнє, що я пам'ятаю - день, коли ми в аквапарку катаємося. папа: ой, дитинко, як ти пам'ятаєш такі дрібниці. просто в той день зламалося джакузі. донька: . тато: ну, скоро свято новий року. донька: і що в ньому незвичайного? тато: дарують подарунки. донька: ну, я і питаю, що в ньому незвичайного? папа: подарунки дарую не я, а дід мороз. донька: а що, у діда морозу ще більш коштів, ніж у тебе? тато: ні. донька: а чого він тоді подарунки всім дарує, краще б для себе чого-небудь купив. тато: ні, дарувати подарунки - його робота. донька: а ця робота високооплачувана? тато: ні, йому ніхто нічого за це не платить. донька: добре, що ти не дід мороз. ну, а скажи, як святкують новий рік. папа: вся родина збирається укупі, вони п'ють вино, їдять салати, а дітки кричать «ялинка палай» і ялинка запалюється. донька: а, так би відразу й казав. це день шашликів. папа: чому ж шашликів? донька: ну, в день шашликів вся родина теж збирається спільно, вони теж п'ють вино і їдять салати, а дітки розводять багаття, щоб підсмажити шашлики. папа: як ти багато ще не знаєш. ось у мене новий рік асоціюється з мандаринами і жуйками по рублю. тато: ну, а зараз давай наряджати ялинку! донька: а для чого її наряджати, якщо вона все одно згорить? тато: ні, вона не згорить, ми просто на неї ліхтарики повісимо, і вони будуть сяяти. донька: ну от, а я вже замислювалася пострибати через багаття. добре, пішли.