Скласти речення про хмари, сніг і землю

Насуваються сірі хмари, які сиплять мармурний сніг на холодну землю.

Одного ранку були великі хмари ,а потім пішов сніг і по крив усю землю.

Вранці,  ми  з  татом  просипаємось  дуже  рано.  спочатку  ми  обливаємось  холодною  водою,  а  потім  ,  ти  цілий  день  відчуваєш  заряд  бадьорості.коли я перебуваю в школі, я себе відчуваю активним. це  дуже  корисно  для  мого  молодого  організму.  удень  після уроків обов"язково ідемо  в  ліс  на  прогулянку,  там  таке свіже  пові  пізніше  ,  ми  зазвичай  граємо  в  дворі  з  однокласниками  футбол.  надвечір  з  роботи  вертається  мама,  а я  зустрічаю  її  гарною  посмішкою  і гарною  оцінкою  в  щоденнику.  увечері,  коли  я  зроблю  уроки,  ми  всі  дружно  дивимось цікавий  мультфільм.  отака  ми  сім"! (щаслива  дитина)

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. більше діла — менше слів.будь господарем своєму слову. мовивши слово, треба бути йому паном. слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. від красних слів язик не відсохне. від солодких слів кислиці не посолодшають. від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. від теплого слова і лід розмерзається. вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. впік мене тим словом, не треба й вогню. гостре словечко коле сердечко. де мало слів, там більше правди. діла говорять голосніше, як слова. де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. добре слово краще, ніж готові гроші. добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. з пісні слова не і свого не вставляють. і від солодких слів буває гірко. кого не б'є слово, тому й палиця не . коня керують , а чоловіка — словами. красне слово — золотий ключ. лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. краще  переконувати словами, як кулаками. м'які слова і камінь крушать. на ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить не кидай слова на вітер. не так то він діє, як тим словом сіє. шабля ранить тіло, а слово — душу. слово — не полова, язик — не помело. слова пристають, як горох до стінки. слово вилетить горобцем, а вернеться волом. слово — вітер, письмо — грунт. слово до ради, а руки — до звади. слово до слова — зложиться мова. слово може врятувати людину, слово може і вбити. слово старше, ніж гроші.удар забувається, а слово пам'ятається. хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. чиєсь одне слово губить діло.щире слово, добре діло душу й серце обігріло. як овечка: не мовить ні словечка., мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.перше погадай, потім повідай.що кому треба, той про те й теребить.байка байкою, а борщ стигне.чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.не те гріх, що в рот, а те, що з рота.язик до києва доведе, а в києві заблудить.дурний язик попереду розуму біжить.дурний язик — голові не приятель.