Діалог на тему "я хотів би потрапити в місто, де всю роботу за людей виконують роботи" іть

что-то на подобие этого

-привіт,марусю

-привіт,віка.

-як справи?

-нормально,тільки уроки так не хочеться робити!

-мені якбі хтось їх зробив за нас!

-було б не погано!

-точно, нехай людство створить місто,у котрому будуть роботи,які можуть   робити за людей різну роботу! хотіла би потрапити туди?

-непогана ідея, але що тоді будуть робити самі люди?

-відпочівати!

-а де будуть барти грощі? да й взагалі,без роботи людина деградує!  

-, я про це не подумала!

-ось-ось! сама по собі ідея такого міста добра, але не все так перкрасно,як здаеться,так?

-так..значить піду робити є завдання.бувай.

-бувай

Вітаю тебе! -привіт. -як тебе звати? -серафим. -гарне ім'я. хочеш я тобі розкажу про наше місто? -так, звісно! -коли ми підемо додому я тобі покажу хрещатик та майдан незалежності? -гаразд .а як тебе звати? -тимур. -приємно познаємитись. -я тобі дещо швидко розкажу, гаразд? -так, звісно. -у 1999-х   році київ став столицею незалежної  україни , проте в місті досить важко впроваджувались позитивні зрушення: давалася взнаки загальнодержавна соціально-економічна криза, що призвела до безробіття та виробництва. в цей час було добудовано  лінію метрополітену  на  лук'янівку   та  харківський масив  відкрито  співоче поле ще у  1980-х, з розвитком комерційних відносин, з'явилися нові організовані бандитські угруповання — так званий рекет. після цього у місті почали відбуватися перестрілки через розподіл сфер впливу . така форма організованої злочинності масово існувала до середини  1990-х.-бачу, у вас так же само як і в нашій країні. -напевно. а ти з якої країни? -з росії. лунає дзвінок - ой, давай я тобі потім ще розкажу. -гаразд. бувай! -бувай!

Доля української мови - то є водночас й доля української держави й нації. ігор лосєв “ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”. ліна костенко “я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це? ”. михайло коцюбинський скільки української мовної території, стільки й української державності.іван заєць рідна мова дається народові богом, чужа - людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. в. захарченко людина, котра знає українські слова, ще не знає мови. ольга яремко “нове життя нового прагне слова”. максим рильський мова - духовне багатство народу.  василь сухомлинський  слово — зброя. як усяку зброю, його треба чистити та доглядати. м. рильський мова росте елементарно, разом з душею народу. і. франко