Скласти дiалог обмiн думками та враженнями на тему телепередачi 10 реплiк

Після перегляду телепередачі, Наталці захотілося розповісти про свої враження подрузі:

- Привіт, пам'ятаєш ти розповідала про одну цікаву передачу про лісових тварин? - почала свою розповідь Наталка.

- Так, пам'ятаю, а що трапилося? - зацікавилася подруга.

- Я подивилася цю передачу, і мені дуже сподобалося, але спочатку у мене не було бажання дивитися її.

- Чому? Вона дуже цікава! - подруга засмутилася, але почала відстоювати свою точку зору.

- Так, цікава! З неї я дізналася нові факти та які раніше не помічала...- Наталці хотілося ще більше розповісти про свої враження, але її перебила подруга.

- Ось, я ж тобі говорила, що цю передачу треба обов'язково тобі подивитися.

- Так! А що ще ти можеш мені порадити? - запитала Наталка.

- Треба подумати, - трохи пізніше подруга відповіла, - подивись ще передачу про підводний світ.

- Добре, дякую за пораду! - дівчина подякувала, і записала назву передачі у своєму телефоні.

- Мені вже час йти, - сумно відповіла подруга. Наталка попрощалася з нею, і пішла додому, дивитися нову передачу про підводний світ.

Тюльпан – чудова весняна квітка. У неї гнучке стебельце та видовжені листки. Квітка цієї рослини складається з пяти ніжних великих пелюсток, які бувають багатьох кольорів.Тюльпан не лише крсива рослинка, а й пахуча. Її аромат приваблює своєю свіжістю та приємністю. Тому ця квітка ціниться людьми у цілому світі.

Або

Объяснение:

Тюльпани – це мої улюблені квіти. Ранньої весни крізь землю пробиваються їхні гострі листочки, а коли теплішає, тюльпани випускають бутони. Спочатку вони зелені, і зовсім не зрозуміло, якого кольору квітка розпуститься згодом. Потім поступово тюльпан набирає колір, і одного дня розкриває своє чудове обличчя назустріч сонцю. Знизу всередині голівки пелюстки жовтого чи білого  кольору, а також тичинки й маточка – виразні, яскраві. Пелюстки в тюльпана бувають різними, красивої форми, інколи гострі, інколи схожі на сердечка. Є дуже багато сортів тюльпанів, навіть чорні з порваними оксамитовими пелюстками.

На солом’яній стрісі сиділа зграйка горобців. Вони заклопотано цвірінчали про свої гороб’ячі справи. Аж тут прилетів до них чужий – невідомий їм, небачений ще на солом’яній стрісі.

Був він якийсь не схожий на інших горобців. Маленька голівка набундючена, шия коротенька. Дзьобик вередливий. Та найголовніше – біла пір’їнка у хвості серед сірого пір’я, вона виділялася особливо яскраво. Це був небачений горобець з білою пір’їнкою у хвості.

Тим часом кожному горобчикові хотілося ближче сісти до незнайомця, щоб добре його роздивитися. Кілька разів горобчики доторкнулись дзьобиком до білої пір’їнки. Хтось найцікавіший смикнув її, і вона впала, а вітер підхопив та й поніс далеко-далеко. І горобець перестав бути незвичайним.

Объяснение: