1. складносурядне речення
г не лише сльози проливала леся, а й заклик був у віршах до борні (в. гуртовенко).
2. визначте кількість підрядних частин у реченні
(нехай це витвір самоти, нехай це вигадка й омана, моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани .)
в чотири
3. складносурядне речення, у якому допущено пунктуаційну помилку
в хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї (в. сосюра).
4. вид складнопідрядного речення
(я хочу так життя прожити, віддати днів тугий налив, щоб зло страшне й несамовите останній подих спопелив)
г обставинне способу і ступеня дії
5. розділовий знак, який потрібно поставили в реченні на місці пропуску в реченні
(річка широка та глибока, а вода синя та чиста() і котиться вона, виблискуючи та шумуючи.)
г крапка з комою
6. складносурядне речення, у якому не потрібно ставити кому
в на галявину зрідка навідуються зграї птахів або інколи загляне лисиця (остап вишня).
7. відповідність між складнопідрядними реченнями і видом підрядної частини
1 місця: в) куди кінь з копитом, туди і жаба з хвостом (народна творчість).
2 наслідкове: г) на небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.
3 допустове: б) а ліс росте, живе, хоч буревій із грозами шумить, гуде, клекоче.
4 з’ясувальне: а) не поет, хто забуває про страшні народні рани.
8. відповідність між схемами і реченнями
1 [ ], а [ ] і [ ]. - в) в тихій задумі стояли діброви, а в них весільним одягом пишались черешні і темно рожевіли напухлими устами дикі яблуні (м. стельмах).
2 [ ], і [ ], і [ ]. – а) погасли хвилі, гори, хмари, і над землею в’ються чари, і над землею в’ються сни (олександр олесь).
3 а [ ], а [ ]. – г) а вечір палить вікна незнайомі, а синя хмара жаром пройнялась (м. рильський).
4 [ ] і [ ]. – б) вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку (л. костенко).
9. відповідність між схемами та реченнями
1. ( ), .. ], ( ). – д) є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління (м. стельмах).
2. [ ], ( ), ( ). – а) бач, я тебе за те люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш, хоча душа твоя про те співає виразно-щиро голосом сопілки (леся українка).
3. (хоч ), [ ], (бо ). – б) і хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я свій край люблю (л. костенко).
4. [ ], (де ), (де ). – в) понеси мене на крилах, радосте моя, де на пагорбах і схилах сонця течія, де стоять в обновах білих, в чистому вбранні рідні хати, білі хати з хмелем при вікні (в. сімоненко).
вірний приятель — то найбільший скарб
про дружбу всі говорять багато. я помітив, що дехто з моїх ровесників легко користується словом «друг», називаючи ним мало не половину класу наших однолітків. на моє переконання, слід розрізняти слова «друг», «приятель», «товариш». перші два слова дуже близькі за значенням, а от товаришів може бути багато, а друг — лише один. усі ми маємо товаришів, з багатьма маємо дружні стосунки, але не кожен із нас має справжнього друга.
коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно сказав б. франклін: «брат може не бути другом, але друг — завжди брат». і це справді так, бо хто такий вірний приятель (друг)? насамперед, це близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, приємно разом готувати уроки. він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду поруч у такий момент. справжні друзі разом і в скруті, і в радості. тому така людина — справжній скарб. такий друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не скаже: «мені вже не хочеться з тобою дружити». справжній друг — це на все життя. у мого тата є такий друг. і я дуже хочу, щоб у мене теж був такий друг на все життя.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Визначити префікс, корінь, суфікс і закінчення у слові народжуємося