Твір "як змінюються берези навесні? "

навесні берези практично також, як і в інший час року. гілки у них ростуть високо (у зрілих стовбурів) і вони показують свою відмінність - білі стовбури з чорними смужками від розтріскалася кори. однак восени береза ​​- золота від жовтого листя на ній, взимку - на ній зовсім листя вже нема, а лише порожні гілки, а ось навесні береза ​​зачаровує своїми сережками і зеленим листям. нирки розпускаються і дрібні листочки так і просяться назовні. з розтріскалася кори тече сік - березовий - трохи солодкуватий від смаку дерева. береза ​​немов плаче від зустрічі з весною - так вона її зустрічає.

"як змінюються берези навесні"

      щоранку, йдучи до школи, я милуюсь берізонькою, що росте навпроти нашого двору. з приходом весни, вона веселішає. кора вимита дощами та снігами стає на сонці яскраво-білою.ніжні зелененькі листочки пробиваються, щоб подивитись на сонечко.все тепліше стає надворі. вітер наче розчісує коси берізоньці, бавлячись її золотавими сережками.

      приклавши вушко до стовбура, мені здається, що я чую рух цілющого березового соку. а птахи, що першими повернулись з теплих країв, весело оспівують ніжність та велич цих білокорих красунь.

 

      скласти твір на тему «моє хобі – малювання» пропоную так:

      я різностороння особистість, прагну реалізувати себе у різних галузях. але я маю улюблене заняття, яке приносить мені найбільше задоволення. це малювання. я люблю малювати природу та придумувати власні абстрактні картинки. переважно я малюю фарбами, але абстракцію я створюю різнокольоровими ручками.

      зараз я планую навчитись малювати портрети. моя мама подарувала мені на день народження книжку, у якій докладно розповідається про техніку роботи над портретом. і першою моєю роботою став портрет моєї бабусі. я знаю, що зараз я малюю не досконально. проте я прагну розвиватися, відшліфовувати свої навички. адже найкраще заняття те, що приносить велике задоволення.

 

Немає теплішого вогнища за родинне. батьки, діти, онуки - найрідніші між собою люди, з'єднані в сім'ю божою волею.  родина, сім'я - це велика сила. тільки вона є надійним і незрадливим захистом від усяких життєвих негараздів.  взаємини батьків і дітей - це споконвічна проблема, від позитивного вирішення якої залежить благополуччя нашої держави, адже сім'я - це державна структура.  дружні, спокійні, врівноважені стосунки між батьками і дітьми - це запорука здорового морального клімату в суспільстві. не може людина творчо працювати, навчатися, якщо її щось пригнічує, тривожить, якщо не все гаразд у сімейних стосунках.  батьки завжди бажають своїм дітям щасливої долі, просять у бога благословення для своїх синів і дочок, мріють бачити їх щасливими і здоровими, добрими і порядними людьми.  батьківська суворість іноді сприймається дітьми негативно, бо вони не завжди вміють і бажають прислухатися до мудрих порад, не хочуть вчитися на чужих помилках. у таких випадках між батьками та дітьми виникають непорозуміння, і, як правило, саме мама й тато усувають ці конфлікти, тактовно й доброзичливо пояснюють дітям, хто в чому помиляється.  я вважаю, що найголовнішим у сімейному вихованні мусить бути взаємоповага між старшим та молодшим поколінням, уміння зрозуміти, вислухати одне одного, підтримати, іти. любов - ось те почуття,, яке робить сім'ю міцною, нездоланною у будь-яких життєвих випробуваннях.  тільки родина - опора в житті кожної людини. і те, якою буде погода в домі, яким теплим та ясним буде родинне вогнище, залежить і від батьків, і від дітей.