Чому людині потрібно заглядати в словник

Щорічно 24 травня у всіх слов*янських країнах урочисто прославляють святих кирила і мефодія - творців слов*янської писемності. вони були православними ченцями, слов*янську абетку створили у грецькому монастирі у 9 столітті, близько 862 року. новий алфавіт отримав назву "кирилиця" на ім*я візантійця костянтина , який,прийнявши чернецтво, став кирилом. йому в цій благородній справі старший брат мефодій. в україні день слов*янської писемності й культури встановлено відповідно до указу президента від 17 вересня 2004 року. якщо задуматися, то чи не найважливіше місце в житті людини посідає саме писемність. у ній людина немовби увіковічнює задумане і предає наступним поколінням свої слова, думки, емоції, без писемності не існувало б цивілізації як такої, розвиток держави та й освіченої особистості теж. грамотність - запорука правильної писемності, а культура тільки посприяє цьому. наші перші вчителі, схилившись над партою, виводили разом із нами кожну букву, бо хотіли прищепити на все життя вірне, не "скуйовджене " письмо й каліграфію. як відзначати цей день? для кожного є безліч варіантів. та не тільки 24 травня потрібно і вивчати слов*янську писемніть , і братися за написання поезій, і заохочувати всіх бути грамотними. над цим треба працювати день у день, щоб коли-небудь і про тебе згадали, що жила на світі розумна людина. тому як писав м.рильський : " не бійтесь заглядати у словник - це пишний яр ,а не сумне "

ответ:Час дієслова

Теперішній

Майбутній

Минулий

Означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення

Означає дію, яка відбуватиметься чи відбудеться після моменту мовлення про неї

Означає дію, яка відбулася або відбувалася до моменту мовлення про неї

пишемо, гуляю

зроблю, працюватиму

мав, писав

Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині — й за родами: мали, бігла, бігло.

Дієслова теперішнього і майбутнього часів змінюються за числами та особами. Дієслова недоконаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу, дієслова доконаного виду — лише просту форму.

Проста форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду утворюється приєднанням до інфінітива особових закінчень

Особа                              Однина                                            Множина

перша               писати-му, читату-му                        писати-мемо, читати-мемо

друга                 писати-меш, читати-меш                  писати-мете, читати-мете

третя                         писати-ме, читати-ме                        писати-муть, читати-муть

Объяснение:

Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку — теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів.

У нашому саду вже давно оселилися шпаки. Шпаківні для цих співучих перелітних птахів робив мій дід, коли сам був не набагато старший мене. Вони потемніли від дощів і часу й постаріли. От і вирішили ми з батьком зробити нові шпаківні. Кілька днів стругали, пиляли, збивали дощечки. Вийшли ладні житла для шпаків. Квапилися закріпити їх на дереві до прильоту птахів. Старі шпаківні зняли й поклали в сараї. Йшли дні, у сусідських шпаківнях уже щосили господарювали пернаті, а наші пустували. "Напевно, ми щось не так зробили", — міркували ми з батьком. Я часто виходив у сад і з надією дивився на шпаківню. Одного разу якийсь шпак присів неподалік від будиночка на гілці. Здається, до нього от-от прилетить подруга, і вони займуть житло, що пустує. Однак шпак посидів і полетів хтозна-куди. "А що коли ми повернемо на місце старі шпаківні?" — звернувся я до тата. Він погодився зі мною. І незабаром у цих шпаківнях закипіло життя: там щосили господарювали шпаки. Нові будиночки теж залитися. Ми вже не чекали, що в них хтось оселиться. Одного разу я випадково кинув погляд на нову шпаківню і зупинився як укопаний: відтіля доносилися голоси шпаків! Вони то вилітали зі свого житла, то поверталися.

Я підійшов до яблуні, де був прикріплений ще один новий пташиний будиночок. Виявилося, що і він став заселений. От чудеса! Я поспішив з радісною звісткою додому. А в обід ми накрили просто в саду стіл і влаштували маленьке сімейне свято на честь прильоту шпаків.

Объяснение:

якщо щось не підходить зміниш