Как правильно писать придмет или предмет?

я — українець, рідна мова моя — українська. мені близькі й рідні народні традиції та свята. особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.

та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? і прийшли ось такі несподівані думки. наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи україни, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. мені слід бути активним у справах класу, школи. хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах україни, щоб надалі відстоювати її незалежність. тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.

  взимку ліс затихає - птахів залишається зовсім мало. а тих, хто залишився, ми підгодовуємо, а ще розкладаємо великі соляні головки-це для оленів. дерева стоять чорні, сонні, земля вкрита білою ковдрою. приємно пробігтися лісовою стежкою на лижах, подихати морозним повітрям. інколи мама просить пройтися лісом, зібрати хмиз для розтоплювання пічки. це ми теж робимо залюбки.

  і ще одна важлива роль лісу - він дає людині відпочинок після важкої праці, зелений колір листя заспокоює нерви, а запахи квітів та спів птахів навіть лікують хворих. і мені здається, це ще далеко не все, що дає нам ліс.